Наверх
Меню
Меню
Интервью
28/04
Микола Кривенко. "Раціональна частина тільки заважає художнику в його творчості."
in art.jpg
in art.jpg

Микола Кривенко. "Раціональна частина тільки заважає художнику в його творчості."

Готуючись до інтерв‘ю з Миколою Кривенко, ми намагались знайти про нього будь-яку інформацію, розміщену в мережі інтернет. Але не знайшли нічого, окрім декількох скупих фраз автобіографічного характеру. Тим цікавіше було задати наші запитання і почути на них відповіді від митця.

Наш співрозмовник виявився небагатослівним, над кожною відповіддю він розмірковував деякий час. В нас навіть склалося враження, що це не відповіді, а роздуми про свій власний творчий шлях.

 


- Як Ви бачите свою творчість на тлі сучасного українського мистецтва?
Які були Ваші творчі задачі і як Ви їх вирішували? Яке Ваше творче кредо?

- Я навіть не зможу висловити, яке в мене творче кредо...
Для мене абстракціонізм — це спочатку були Малевич, Кандинський, Мондріан і Гавриленко (те, що він робив в абстракції). Потім мене вже зацікавили Джексон Поллок і Де Кунінг (американці), а далі Аппель (француз), а в кінці 80-х з'явився іспанець Тапі. Тоді я бачив тільки його чорно-білі фотографії. Там важко було щось роздивитись.
Мої роботи кінця 80-х — початку 90-х – це були темні коричневі рельєфи. Вони були пов'язані з переосмисленням творчості Тапі. Потім я від того відійшов.

 

Зараз я хотів би бачити аналоги того, що я роблю.
Мені здається, що щось подібне до того, що я зараз роблю, було у творчості Кунінга.

Богдан Бойчук, представник так званої Нью-Йоркської школи українських поетів, який вже років 20 живе в Україні, привіз мені книжку про останні роки творчості Кунінга. Я якось в розмові обмовився, що було б цікаво подивитися на творчість Кунінга останніх років. Десь через пару місяців після нашої бесіди він мені подзвонив і запросив до себе. Він ії знайшов в музеї Гугенхейм.

Мені не дуже подобаються останні рободи Кунінга. Він перейшов на жінок... А в 70-ті в нього були дуже цікаві роботи.

В мене зараз немає яскравих кольорів. Більше пастельних. Я відійшов від яскравих.

 



-  Був період, коли Ви захоплювалися Матісом, то Ви тоді використовували яскраві кольори?

- Гавриленко теж полюбляв яскраві кольори. В 70-ті в нього був червоний...
А я був під впливом Кунінга...

- А це може бути пов'язано з настроєм в суспільстві, в країні? Чи, можливо, це було пов‘язано з Вашими власними відчуттями?

- Я не знаю, з чим це пов'язано. У мене в 90-ті роки були дуже темні роботи. Гавриленко був проти темного. Він з самого початку мене направляв на світлі кольори. В мене майже не залишилося робіт того періоду. Я роботи того періоду називаю "Світло чорного дня". Тоді настрій був оптимістичний, здавалося, Україна відірвалася від Радянського Союзу... А роботи в мене виходили темні. Це природньо, я тому не противився і вони були темні. Це так виходило на підсвідомості.

 

- А взагалі Ви даєте назви своїм роботам?

- У багатьох з моїх робіт є назви.

В кінці 80-х я придбав каталог Лєнца Шонберга. Мені подобалися його роботи. В цьому каталозі дуже багато цікавого. Ми ще з Гейком багато їх роздивлялися, обговорювали. Я не знаю, чи був це вплив на мене, але я бачив аналоги своїх робіт. А тепер я не бачу тих людей, які б робили аналогічне моїм роботам, які б рухалися зі мною в одному напрямку. Вони, мабуть, є десь, але я про них не знаю.

 

- Можна так сказати, що Ви слідом з авангардом пройшли весь шлях від класичного авангарду Малевича, Кандинського, пройшли його трансформацію?

- Напевно, так... Мені тоді стало не дуже цікаво геометричні форми, але Малевич і досі лишається дуже сильним художником.

- Кого Ви вважаєте своїм вчителем?

- Гавриленко був моїм вчителем.

- Він викладав у Вас?

- Ні, я прийшов до нього познайомитись. Він погодився подивитись мої роботи і зробити зауваження. Він був дуже суворим і безкомпромісним. Мені навіть казали, що не варто до нього ходити, бо я доброго слова від нього ніколи не почую. Але ж я саме і хотів від нього почути критику.
Спочатку він мене дуже критикував, що те, що я роблю, це дуже жорстко, темно. З його вуст почути "ну, нічого"— було як хвала... Потім вже були оцінки вищі.

 

В інституті я навчався у Селіванова, молодого тоді Чебикіна. Я тоді дуже цікавився офортом...

- Ви за фахом графік. Як Вам це допомагало в Ваших експериментах?
Мені здається, що графіки взагалі універсальні митці...

- Я не впевнений, чи допомагало це мені. Знаєте, як кажуть: " Якщо художник не став живописцем, то він стає графіком..." (сміється)
Криволап мені кілька разів казав: "Ти — графік!" Для мене це означало, що він — живописець, а я — графік...

- Мабуть, він шуткував?

- Ні, не думаю.

- Ви входили в склад групи "Живописний Заповідник". Чому Ви вийшли з цієї групи?

- Та, взагалі, ніхто з нього не виходив. То вийшло само по собі. Просто затухло. Кожен працював в своєму напрямку. Там не було такого, щоб хтось когось направляв.

- Що для Вас було завжди важливішим: колір, форма, фактура, тон?

- Зараз, напевно, колір і тон. Зараз в мене роботи близькі до білого. Вони не білі, але близькі. Мої роботи "висвітлились" за останні роки. Ще кілька років тому вони були в мене темніші, а зараз я підхожу до світлого...

 

- Чому так? Це прийшло з досвідом?

- Так працюється... Це робиться не розумом. Раціональна частина тільки заважає художнику в його творчості.

- Пригадується активний живопис, коли виплескували фарби, малювали тілом... Була пряма дія, коли відкидалося раціональне...

- Був ще такий Медзоні — цікавий італієць. Він дуже подобався Гейко.

- Ви багато спілкувалися с Гейко?

- Ми з ним зійшлися в Седніві. Раніше ми були просто знайомі, а в Седніві поселилися в одній кімнаті і спілкувалися вже більше.
Ось Ів Клейн. Він мені свого часу теж був дуже цікавий...

- Ви зараз займаєтесь живописом, чи графіка теж трапляється?

- Взагалі, в 70-ті — 80-ті роки я багато працював в графіці. Можна сказати, що я був акварелистом. Я майже не працював олійними фарбами (не вистачало грошей). Після 90-х з'явилася можливість, я почав працювати олією.
Але зараз в мене вже не виходить так працювати аквареллю.

 

- Ви довгий час спілкувалися з Гавриленко?

- Через кілька днів після знайомства з Гавриленко я пішов в армію. Потім я з ним побачився у відпустці — через рік. А потім після демобілізаціі ми вже з ним спілкувалися досить регулярно. Але з ним було не дуже просто зустрітися, він завжди був зайнятий. Телефона в нього ще не було. Я намагався два рази на місяць до нього приходити. У нього була майстерня в підвальчику на колишній Чкалова, а потім він мешкав на Братиславській (Миропольскій).

- Чи були його поради корисними для Вас?

- Надзвичайно! Для мене він був таким вчителем, як на Сході — гуру. Кожне його слово було для мене законом. Коли він помер, мені навіть здалося, що я не зможу відбутися як художник без його порад... Його вплив на мене був дуже серйозний (і не тільки в мистецтві). Вже зараз я на його життєві погляди по-іншому дивлюся. Він не був святим... Але в мистецтві його рівень і досі дуже потужний! Він після виставки міг все чітко розкласти і дати оцінку. Це не кожному дано. Я, наприклад, так не можу...

- Він регулярно відвідував виставки?

- Так, він дивився все. Йому було цікаво.

- Я Вас не часто бачу на виставках.

- Був час, коли мені було цікаво. Це були 90-ті роки. Іноді ми навіть разом з Гавриленко ходили на виставки. Колись ми разом відвідали "жіночу" виставку. Там була Мацієвська.  Вона йому дуже сподобалась як художниця. Він дуже високо оцінив ії талант.

 

- А який вплив на Вас мав Параджанов?

- Параджанов теж на мене впливав. Я, можна сказати, був між великими кітами.
Гавриленко давав мені дуже багато професійних порад, навіть коли яким олівцем малювати...

Ще, коли я школу закінчував, в мене було бажання побачити  живого такого художника як Мікеланджело, Рембрандт... То, коли я побачив Параджанова, у мене вже це бажання кудись поділось. Напевно, я його сприйняв, як такого велетня.

- Тобто Ваша мрія здійснилася?

- Так. Він, звісно, більш відомий в кіно... В житті він також був потрясаючою людиною... У ньго потрясаючі фільми...

- В плані мистецтва, чи був якийсь вплив з боку Параджанова? Я знаю, у Вас були колажі. Це було зроблено під його впливом?

- Звісно, я в нього щось запитував, він відповідав...
Якось ми були одночасно в Тбілісі. Це були 80-ті роки. Я в нього якось розпитував, які він дає оцінки українським художникам, кіношнікам. Питав в нього: "Як той? А як той?" Він відповідав, а потім каже: "Що ти причепився до мене? Я від'їхав від Києва, а ти мене знов втягуєш в це!"(сміється)

 

- На Вашій творчості відбилося спілкування з Параджановим?

- Так важко сказати, але, напевно, відбилося...

- Може, в колажах?

- Ні, в колажах він використовував зовсім інші ходи. Мої колажі відрізняються.
Коли я був в Тбілісі, я до нього приходив кожного дня. Він кожного дня працював. Він був дуже працьовитий! Він цілими днями щось робив. В нього була трьохлитрова банка з клеєм ПВА, вона часто вичерпувалася. Для мене це було дивно, як можна було стільки всього робити... Після спілкування в Тбілісі, коли я повернувся в Київ, я теж почав робити колажі.
А Гариленко досить скептично ставився до колажів.

 

Мої колажі на тему японсько-російської війни досить зрілі.
В 2003 році померла мама. Ми мешкали в центрі, а після смерті мами переїхали на Сирець в приватний сектор. У мене перший час був шок. Я тоді живописом не займався (не було умов), а робив колажі. У мене колаж ніби учбова таблиця, але не з прямолінійною логікою. Я використовував журнал "Нива" за 1904 рік (підшивка лишилась від маминого батька).

Я роздивлявся журнал і мені сподобалися фотографії. Я захопився. Спочатку думав, що зроблю один лист, а потім вийшло 30!
Ці журнали були спочатку у Параджанова. Він попросив їх в мене. Він планував знімати "Інтервенцію" Коцюбинського. Він через "Інтервенцію" багато чого хотів зачепити. Він мене попросив, щоб я йому приніс, що в мене є на цю тему. Я йому дав підшивку "Ниви" за три роки, але ж я не думав, що він піде на "знищення"...

 

Я думав, що він просто подивиться, вилучить інформацію з цих журналів і поверне мені. Але він вважав, що якщо він хоче зробити якусь річ, то він має право порізати, вилучити і зробити...

Я прислухався до його порад, але я взяв за основу, що кожна ілюстрація має бути цілою. В нього ж часто був такий сорреалізм... Він міг відрізати руку чи ногу від одного, голову від іншого...

Він "пройшовся" по цій підшивці. Спочатку він "повитягував" кольорове, а потім все інше, цікаве для нього.

 

Коли я був в армії, я зробив ілюстрації до "Марії" Шевченка. Параджанов зробив потім сценарій до "Марії". Коли він побачив мої ілюстрації, вони йому сподобались. Він навіть захотів одну з них придбати. Мені було соромно, що я познайомився з такою людиною і буду йому продавати, то я йому подарував свій молюнок...

- А коли Ви займалися скульптурою?

- Це були спалахи. Вперше я зробив скульптуру після школи. В деяких роботах можна побачити "цитати" з робіт Джакометті або Архипенка.

 


Коли я познайомився з Параджановим, він, дізнавшись, що я роблю скульптуру, запропонував показати. Йому сподобалось. Потім я йому ще показав роботи, але він вже сварив... Зараз я вже розумію, що з молодими так не можна... Молоді ж ранимі..

комментарии
ТОП Интервью
17/09

Митці Микола та Марина Соколови.  Інтервюер: Дана Пінчевська   Д. П.: Вітаю вас з майстерні відомих київських митців, — художника Миколи Соколова та його дружини, Марини.  М. ...

Календарь
20/10

З 20 жовтня по 3 листопада в ЦСМ «Білий Світ» відбудеться персональна виставка художника Євгена Лісняка. Її тема – сполучення повсякденного буття з яскравою діджитальною реальністю і ...

20/10

20 жовтня 2020 року в Музеї міста Києва відкривається нова персональна виставка «МУЗИКА» київської художниці, члена Національної спілки художників України, Ірини Акімової.   Живопис ...

20/10

Art People. Space приглашает на встречу с известным арт-финансистом и профессиональным управленцем культурными проектами, консультантом по инвестированию и управлению предметами искусства - Денисом ...

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **