Наверх
Меню
Меню
Мнение эксперта
14/04
Денис Белькевич: "До кар’єрної кризи художника можуть призвести навіть незначні деталі"
in art 2.jpg
in art 2.jpg

Денис Белькевич: "До кар’єрної кризи художника можуть призвести навіть незначні деталі"

Ми зустрілися з відомим арт-фінансистом та куратором Денисом Белькевичем, щоб поспілкуватися про стан арт-ринку в Україні і як на нього може вплинути конкурс ComfyArtPrize

Денисе, ви вже давно «варитесь» на ринку мистецтва і знаєте його з усіх сторін. Скажіть, чи сильно українське мистецтво відрізняться від робіт закордонних творців? 

Ваше питання дуже слушне, бо воно окреслює головну проблему українського мистецтва: його мало знають за кордоном. Якби знали, то я почув би інше питання: “чи правда, що українське мистецтво ні в чому не поступається західному, як всі говорять?”. Саме так, наші художники й скульптори інтуїтивно творили та творять речі, які у багатьох випадках передують деяким світовим тенденціям. Скажімо, якби Арсен Савадов в кінці 1980-х потрапив до оберту світової галереї, то Нео Рауху прийшлося б шукати інший шлях творчого вияву - він був би вторинним. Чи не головний закон ринку мистецтва - зробивши щось нове, ти повинен бути першим, хто про це скаже вголос. Як можна про себе заявити, водночас слідкувати за світовими тенденціями та підвищувати власний рівень? Через участь у конкурсах та резиденціях, де поруч будуть працювати міжнародні митці.

 

 

Який зараз стан арт-ринку України в цілому?

В Україні до 2013 року був підйом ринку мистецтва, бо зростав середній клас. В останні роки ситуація змінилась, що вплинуло й на мистецтво: спроможність покупців впала, натомість виникла потреба монетизувати колекції (продати їх, просто кажучи). Пропозиція перевищила попит, та ринок просів, що відобразилось на падінні цін на твори художників на вторинному ринку (тобто, не з майстерень та галерей-представників, а від колекціонерів). У такому випадку на Заході художникам рекомендують не опускати ціни на нові твори самим, а просто перечекати - бо якщо опустити, то після поновлення ринку колекціонери не забажають повертатись до “старих”, високих цін. Деякі з наших художників встояли, що приємно. Друга ознака сьогодення - вибухова виставкова активність, що завжди співпадає із кризою: люди тягнуться до мистецтва у складні часи. Так було в США після 11 вересня 2001 року, до того - під час Великої депресії 1929-1933 років. Збільшилась кількість конкурсів, грантів, навчальних програм: нехай частково через бажання людей відокремитись від проблем соціально-економічного життя, але це гарна ознака. Сподіваюсь, що найближчим часом, коли Україна налагодить життя всередині країни та на її кордонах, кількість та потужність апеляцій до мистецтва не зменшиться.

Як конкурс ComfyArtPrize допоможе українським митцям? Яка його основна мета?

Я згадував вище, що найбільш впливовий спосіб самовдосконалення - це конкурси та резиденції. ComfyArtPrize поєднав два в одному - спочатку конкурс, а резиденція як нагорода. Це схвально і дає шанс нашим молодим художникам. Також приємно, що ініціативу проявила приватна компанія, не пов’язана напряму з мистецтвом: це говорить про рівень свідомості та відповідальності за нове покоління та підвищення іміджу України за кордоном. Нехай її приклад буде поширюватись.

З якими основними проблемами зіштовхуються митці при намаганні заробити на своїх творах?

Ці проблеми можна умовно поділити на два кола: “проблеми, пов’язані виключно із бажанням заробити” та “проблеми, пов’язані зі стійким небажанням заробити”. В першому колі основним чинником, на мій погляд, є нерозуміння принципів початкового ціноутворення. Якщо своє творче натхнення ти узяв у Герхарда Ріхтера - не треба відразу ставити ціну, як Ріхтер. Її можна досягти, але поступово - так саме поступово привчаючи колекціонерів до того, що твої твори дорожчають, а не лякати їх з самого початку. Однак переважна більшість художників заявляють (вголос, принаймні) про те, що мистецтво і гроші - речі несумісні. Таким людям я нагадую приклад Поля Сезанна, який бігав від слави в обличчі Амбруаза Волара півтора роки, поки нарешті погодився зробити першу персональну виставку. У професійному міжнародному середовищі це врегульовано чітким розподілом обов’язків між художником та його менеджментом: художник творить, менеджмент продає. Але, наголошую, художник - це не тільки поклик та талант, але складне ремесло, професія. А кожна професія повинна бути задовільно оплачена.

Чи стають суворі реалії сучасного стану в країні на шляху у становленні молодих митців?

На заваді молодим митцям сьогодні може стати тільки їх бажання заробити на політичній ситуації, створивши PR-активні роботи “на крові” співвітчизників: такі приклади є, але далі майстерень і кола друзів вони на підуть – люди завжди помічають фальш. Митці, які на мою думку, складуть майбутнє України, наразі створюють роботи, що надихають, а не пригнічують. В цьому є функція образотворчого мистецтва: творити “завтра”, в якому буде хотітися жити та якого прагнути. Бо для фіксації сьогодення люди придумали фотоапарат, а для рефлексії за минулим – постмодернізм. І ті, хто скажуть, що основною думкою сучасного молодого художника є не політика, а оплата холстів, підрамника і фарби, будуть праві. І в цьому не провина художників.

Які помилки найчастіше всього можуть бути фатальними у кар’єрі?

На цю тему можна говорити безкінечно, і кожен може додати свої особисті “лиха”. До кар’єрної кризи можуть призвести навіть незначні деталі, як-то підійти на арт-ярмарці до галериста в день відкриття, або в момент спілкування із колекціонером: поки вони не продадуть основні твори, ваше знайомство неможливе. Протилежна сторона проблеми - чекати “кращої пропозиції” та відмовляти галереям та агентам до кінця життя, не бажаючи підписувати контракт. З інших помилок можна назвати, наприклад, нехтування художником побудови власного веб-сайту за логікою навігації користувача. “Я неабиякий, і вебсайт також буде неабияким” призводить до того, що потенціальні колекціонери та галереї губляться в дизайні та лишають ресурс, не діставшись до розділу контактів. Незнання іноземної мови також не справить враження на галериста, який захоче заключити представницький контракт: це означає, що ви не будете здатні давати інтерв’ю та бути публічною особою, що важливо для сучасного художника. Про найпростішу річ годі й казати: багато хто не можуть в трьох реченнях сказати, в чому полягає їхній шлях та новизна у мистецтві. Тобто, майбутній колекціонер не зможе розказати це своїм друзям, хизуючись роботою - й сто разів подумає, чи варто її придбати. В останні роки до українських реалій додалась “екзотична” проблема: багато іноземців, що працюють в Україні, користуються магією закордонного громадянства та беруть картини наших митців “роздивитись ближче", обіцяючи розплатитись пізніше. Замість того, щоб замислитись, що забув успішний з виду іноземний громадянин в нестабільній країни в період військових дій та економічної кризи, художники радісно дають їм роботи. Згодом ті лишають країну разом із картинами, пошивши художників у дурні. Проте, найстрашнішим є інше: багато митців взагалі не вважають це проблемою, бо на їхню думку “вкрав іноземець” варте більшого, ніж “купив українець”. До чого я веду? Не віддавати роботи без підписаного контракту на право власності, із зазначенням терміну платежу. Практика свідчить, що шахраї зникають якраз при необхідності підписати документи.

Хто зараз, в основному, інвестує в сучасне мистецтво?

Треба розуміти, що інвестування - це, перш за все, збереження грошей, а вже потім їхнє примноження. Тому, з точки зору практичності, інвестувати лише в сегмент сучасного мистецтва - дуже ризикована, агресивна стратегія, що вимагає незначного періоду між придбанням й продажем: мода на сучасне мистецтво мінлива. Здебільшого ті, хто інвестують в мистецтво, для зниження ризиків диверсифікують портфель, тобто купують предмети різних напрямків, країн та часу створення. Відповідно, у володінні арт-інвестора може (й повинен) знаходитись як модернізм, так і контемпорарі; як живопис, так і скульптура; як американське післявоєнне, так і африканське сучасне мистецтво. Тих, хто інвестує лише в сучасне мистецтво, я б порівняв із акціонерами Apple в момент створення компанії в 1970-х: вони мали небагато шансів стати мільйонерами, проте зробили свою ставку й стали ними. Сьогодні клас арт-інвесторів шириться молодим поколінням, так званим “поколінням стартаперів”, для яких мистецтво - водночас й елемент дизайну, й унікальна творча одиниця, і капітальний актив. Ми живемо в час поліфункіональності предметів, що нас оточують, тож не слід дивуватись цьому.

Чи є перспективи українського мистецтва в міжнародному ринковому контексті?

Звичайно, українське мистецтво може й повинно бути гідною частиною як світової історії мистецтва, так і міжнародного арт-ринку. Для іноземців цікаві п’ять пластів українського арту: народне мистецтво (примітивне, наївне), з якого беруть кольори й натхнення подальші художники, український авангард початку 20 століття, “Нова хвиля” 1980-1990 років (включаючи об'єднання “Живописний заповідник” та “Паризька комуна”), новий соціальний реалізм, відомий у нас як “жлоб-арт” та власне сучасне up-to-date мистецтво. Але для виведення та позиціонування України на арт-ринку треба виводити всі шари водночас та за серйозної фінансової підтримки. В світі є дві форми таких вчинків, державна (Китай, Індонезія) та приватна (Індія, Бразилія, країни Африки). Яким чином піде Україна – чи то держава замислиться над великою силою бренду країни через мистецтво, чи наші бізнесмени зберуть певний пул для цього проекту - будемо дивитись разом. Сподіваюсь, найближчим часом.

 

комментарии
ТОП Мнение эксперта
10/09

Poetry Кропивницкий 2017. В заключение немного о поэзии. Поэзия подавалась в перемешку с рок-музыкой, отличительным свойством фестиваля следует назвать ФУРШЕТ, который истинно способен объединять ...

07/09

Кропивницький 2017. Visual art «Розповідь про Visual art треба почати з образи…». Имеется в виду, что, БЕЗУСЛОВНО, фестиваль в своей основе (учитывая заслуги и само имя Тобилевичей-Кропивницких-Карпенко-Карых) ...

Календарь
26/09

26 сентября 2017 г. в 19:00  Приглашаем на творческий вечер, посвященный жизни и искусству Энди Уорхола. Энди Уорхол - американский художник, продюсер, дизайнер, писатель, коллекционер, ...

26/09

GALLERY 83 представляє виставку молодої київської художниці  OMNIA VOIVAT «ПРИВІЛЕГІЯ ХАОСУ» У жовтні GALLERY 83 презентує персональний проект молодої київської художниці OMNIA ...

27/09

Міжнародний художній проект Art and Film Biennale Kyiv/Trading Illusions Україна-Німеччина За підтримки  Міністерства культури України,  Посольства України у Федеративній Республіці ...

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **