Наверх
Меню
Меню
Интервью
04/09
MASHROU'A PROLETKULT від OLEG KHARCH GROUP
резюме.JPG
резюме.JPG

MASHROU'A PROLETKULT від OLEG KHARCH GROUP

Пролєткульт. Олег Харч.

Художник народився в Сумах. Навчався в Дніпрі.

Але мешкав в Мурманську, Кременчуку, Сумах і тепер ось Київ. Творчий шлях зовсім непрямий, нарізаний зкількох частин.

Тільки-но закінчилася його персональна виставка «Goodбай Хутір Postмодерн»,


 відразу розпочався та швидко плинув одеський «Freierfest». Настала, як завжди, активна осіння пора. Але подіями українського маштабу зовсім не задовільняються художні амбіції Олега. Отже поговоримо про творчість та погляди художника.

Ольга Романтік. Як же Ви стали художником?
О.Х. На справді, це питання слід розвернути під іншим кутом. Бо коректніше, слід виходити на мій погляд з розумінням того, що процес становлення кожного художника безперервний та чітко пов'язаний із формуванням його як особистості. І тут я не виключення з даного правила.


Ольга Романтік. Добре. А як Ви особисто прийшли в мистецтво? І для чого воно зокрема вам ?
О.Х. О, це доречі дуже влучне питання. Маю на увазі друге. Вважаю, що саме з цього питання повинен розпочинати свій творчий шлях кожен початківець. Та той хто долає творчі сходи, іноді має повертатися до нього. Це наразі стосується не тільки митця. Не важливо притому якого медійного самовираження . Всі хто так чи інакше працють з мистецтвом- куратори, арт- критики, атрменеджери чи дилєри, архітектори, дизайнери і всі ті хто звутся Артистами. Абсолютно всі без виключення. Це такий собі- наріжний камінь. За велим рахунком, мистецтво- це серьйозна справа. Мистецтво не полюбляє легковажних і дуже погано ставиться до зрадників.


Ольга Романтік. Тобто всі митці- дуже поважні та розумні люди? А ті хто їх оточують так само?
О.Х. Ну як казати. Художник, артист, митець, візуалізатор, інсталятор. Бачите скільки українською визначень? І з кожним днем ще більшає. Широкі можливості, дуже розгалужене поле діяльності. Тож в реальному житті всього вистачає, справжнього та надуманного. Поверхневого на рівні профанації і навпаки глибинного. Художній світ це і прохідний двір, і надзвичайно самодостатня спільнота. Всього вистачає. Мабуть кожен, хто потрапляє туди, бачить ситуацію зрозумілою. А згодом його опановує розчарування. Приходить усвідомлення, що він краплина в океані. І не більше. Але досить багато дурнів, які вважають себе тими хто «хапнув за бороду бога».


Ольга Романтік. Гаразд. А яка ситуація саме зараз в українському і світовому мистецтві? Де ми знаходимося - на злеті, чи падінні? Попереду, чи в останньому вагоні не найкращого класу? Який реальний стан речей в українському сучасному рті?
О.Х.  Ну одним реченням, чи визначенням не скажеш. Хоча знаєте ,ось прийшла аналогія, як пишуть на сайтах знайомств про  особисті стосунки - «Все складно».


Ольга Романтік. Егеж. Ну а все ж  таки, чи можна детальніше?
О.Х. Я не впевнений, що ми десь там твердо навіть посередині, і тяжкувато казати за всіх. І в Україні і в Світі теж. Розумієте, Ми країна, яка двадцять п'ять років підряд борсається. Тупотить на одному місці більше. То від совка. То в Європу. То в Азію, то ще кудись. В нас присутня ментальна флюгерність. Були часи, які тепер можна сміливо казати, що то часи втрачених можливостей. Це як першокласник, прийшов, на старті ніби то й непогано виглядав. От другий, третій клас. Всі вчаться, роблять помилки, виправляють їх, а цей бавится чимось. Аж раптом, вже випускний і немає, виявляється, готовності для дорослого життя. Нам всім не вистачає тверезого і дорослого мислення. А не таланту, хисту чи якихось інших важливих причандалів. Митці та мисткині, вважають себе такою от надпрогресивною частиною суспільства, але загусто то все награне. Бо шкурні питання, вибачте на слові, занадто тиснуть на всіх. Амбітість та переоцінка теж заважають. Треба пахати, а художники в Україні такі самі як і люди. Всі плюси та мінуси на долоні. Тут можна знову згадати ваше питання від початку. І ось, наприклад, особистітю я є, тому і художником сміливо себе вважаю. А от коли поєднати в словосполученні із успішним - о, тут вже відразу інший контекст. Успішний де, наприклад, - в Україні, Європі, чи загалом у Світові? Для успішності за вказаними напрямками сьогодні замало бути гарним, талановитим чи майстровитим. Найперше - працелюбство, а далі наявність мистецької  інфраструктури. Те що в цілому світі зветься "арт-індустрія". А в нас із цим системна проблема.  І все що не відбувалося колись або ж зараз, все за відомим та банальним принципом - «Не завдяки, а в супротив». І мабуть не тільки в сфері мистецтва. Слід ще зазначити, що цей підхід теж не зовсім вірний. Як до спортивного життя, що надто спрощено. От ці всі дуті рейтинги, місця і так далі в різного кишенькового кштибу виданннях, а- ля про сучаcне мистецтво в Україні та світові. Кого вони дурять?


Ольга Романтік.  Щось ми тут в невеселу частину потрапили? Давайте про позитив.
О.Х.  Гаразд. Дійсно. Будемо на все казати - Всьо добре, чудова наша Маркіза!


Ольга Романтік. Та ні, давайте спробуємо скерувати нашу розмову на тій інтригуючій частині що в назві - "Пролеткульт". Що це таке, поясніть.


О.Х. Так, але тут мушу давати значно розлогішу відповідь.


Ольга Романтік.  Окей так і зробимо.
О.Х. Тож враховуючи ту невеселу загальну картину,  мусив  розмірковувати, як знайти вихід? Розмовляв з Василем Цаголовим, та іншими митцями. Як вони собі уявляють цей вихід. Бо Україна має вкрай мало сучасних арт-інституцій справді міжнародного ґатунку. Відкинути, наприклад, ті ж самі «Мистецкий Арсенал», «Pinchuk Art Centre» які кожна у свій спосіб, з величезими помилками та прогалинами в організації своєї діяльності, все ж таки хоч намагалися долучатися до Світового та Європейського масштабу. Музей Сучасного Мистецтва в Одесі. Хто ще? І це слід зауважити було раніше, тобто час з 2000-2012 можна вважати хоча б кволим, але поступом вперед. Зараз бачимо знову болото. Ось так невесело я спілкувався із своїм добрим знайомим - художником Вячеславом Ахуновим. Що живе в Ташкенті.

(В.Ахунов - відомий та визнаний у світі митець, художник та автор цілого мистецького спрямування - соціалістичний модернізм, над яким він працював з 1976 року, та про котре тепер говорять мистецтвознавці та куратори.  Учасник більше ніж двохсот виставок світового масштабу - Венеціанська 2005/2007/2013, Стамбульська Бієнале 2009, Сингапурська, Сіднейська, Перша Киівська 2012 і Московська 2013, Оклендська трієнале і ще багатьох не менш важливих). І от він якось при обговоренні проблематики сучасного українського контексту, зкинув  мені одне посилання. Там була невеличка відеозаставка. Запрошення і текст-роз'яснення, здається, навіть французською. Мовляв буде у вересні подія під назвою - Mashrou'a Proletkult в Бейруті. Та попри мою зацікавленість в участі стосовно міжнародних подій. Мав відразу скептично налаштованість на це дійство. Адже задекларований формат був для мене дивним. Немає там кураторів, адміністраторів, ні журі, ні призів, ані внесків, і всі рішення зроблені будуть разом з робочим комітетом Mashrou'а Proletkult. Та й концепції як такої тематичної я не побачив. Окрім того деякі тези для мене виявились підозріло лівацькими. А я, власне, досить нелояльний до різного роду проявів на кшталт неомарксизму. Тобто я розумію, що це має місце у світі. Але то для мене певна паралельність, і не більше. Та от цікавість мене здолала і розпочалося листування. Що я з України і поясніть мені що ви і хто? Виявилося, що то дійсно плід спільної роботи влітку 2016 від робочого комітету Mashrou'а Proletkult. Комітет керуючих історією мистецтва і архітектури студентів, викладачів з мистецтва, та інших культурних робітників навколо Американського Університету в Бейруті. Мета їхня - заохочувати маси до участі у створенні нового прогресивного мистецтва та культури. Зі своїми роботами там приймають участь двісті художників з різних країн (Ліван, Сирія, Єгипет, Туреччина, Молдова, Узбекістан, Австря, Італія, США).
 
А також протягом форуму буде постійне обговорення різних проблемних дискурсів. А 17-го вересня буде загальна дискусія, де я маю теж сказати своє слово. Або відео зверненям, чи за допомогою скайпу.


Ольга Романтік.  Так, це виходить така собі низова культурно-мистецька міжнародна ініциатива. З максимально зменшеним адміністративним впливом? Для чого це нам? Поясніть тоді, що вас хвилює? Питання особистої художньої кар'єри як учасника в такому Пролеткульті, чи все ж таки вам потрібне пролеткультівське середовище, яке згодом створить найкращі умови для всіх працівників-митців?
О.Х. Ну ви знаєте це питання як про курку та яйце. Що первинне? Як не банально, але все давненько винайдене, та випробуване на практиці. Художні ініциативи знизу важливі і потрібні. Дуже дивно, що вони досі в українських умовах доволі кволі, як на мене. Бо ініциатив зверху, та якихось інституційних змін, що розпочнуть сьогодні впливати на арт середовище, практично нуль. Те, що робить державний чиновник, то він намагається законсервувати постсовдепію, якомога на довший час і всюди в реаліях українського культурного життя. Ну хіба що величезне досягнення, то має свою сторінку у фейсбуці, чи може ще десь. Про спілку художників я взагалі промовчу. З приватною інициативою все значно краще. Але, там є присутньою гримаса нашого домозрощенного капіталізму. Бо там де править капітал, там править і його смак. А в нашому випадку - це некомпетентність нуворіша помножена на повний хуторянський його несмак, за дуже рідкими випадками виключень із правила. Тому митцям треба вже давно ставати такими собі сучасними пролетарями від мистецтва та культури і разом із закордонними колегами підтягати ситуацію за вуха із тої заболоченої місцини, що є український сучарт (сучасне мистецтво - прим.редакції). Маємо власноруч виявляти такі низові  ініциативи, і роздмухувати до справді міжнародних масштабів, звісно ж, не тільки в столиці.


Ольга Романтік. Тоді дозвольте з'ясувати, у вашій мистецькі стратегії тепер вже немає місця для кураторів, галеристів? Ви тільки сподіватиметися на низові ініциативи свої та ваших колег?
О.Х. Та ні, такого ніде не заявляв. Я зустрічаюся і консультуюся з Олександром Соловйовим, який як був, так і є найкращим спеціалістом з сучарту в України.
 
Адже саме завдячуючи його підтримці відбулася моя перша персональна виставка в Малій Галереї у 2013, та участь в 2014 році на КИЇВ АРТ КОНТЕМПОРАРІ. Зараз доволі активно співпрацюю з Дмитром Струком. І мені ця співпраця подобається. На мій погляд вона конструктивна і перспективна. Маю велике сподівання на те, що він виросте в значну фігуру на нашій артсцені. Чим більше таких активних, позитивних молодих людей у нашій сфері, тим ліпше нам. Всім потрібна дійсно висока конкуренція ідей та якісних проектів столичного і периферійного маштабу. На Києві, Одесі, Харкові та Львові українське мистецтво не має закінчуватися. А там, дивись, і державні інституції почнуть діяти як слід.


Ольга Романтік. Тож рада Вас привітати з участю в цій події за кордоном. Якщо не секрет, що за робота буде там експонуватися?
О.Х. Це частина мого проекту під назвою «Ватна Бухгалтерія» над яким велася робота протягом 2015-16 року, а ще вірніше фрагмент моєї книжки художника, написаної в ручний спосіб (Oleg Kharch Group. The Chronicle Of An Undeclared War (or Vatnaya Buchhalteria).


Ольга Романтік. Дякуємо і сподіваємося, що ви будете й надалі продовжувати свою цікаву діяльність і  зможете поділитися з нами успіхами в розбудові мистецького Пролеткульта в Україні.

акварель
графика
декоративно-прикладное искусство
живопись
Искусство
музеи
народное искусство
современное искусство
Рейтинг +30
комментарии
ТОП Интервью
24/05

Твоя последняя работа называется "Гиперонимы". Почему именно это название? Что подсказало идею? Название "Гиперонимы" пришло ко мне незадолго до самой выставки. Дело в том, что эта ...

Календарь
31/05

31.05–13.06. 2017 До 25–річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Грузією галерея сучасного мистецтва «Триптих АРТ»   презентує: Гія Міміношвілі ...

31/05

31 травня у галереї «Дукат» відбудеться відкриття виставки Кирила Проценка «ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК»   Тетяна Кочубинська та Ксенія Малих про серію «ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК»: Кирило ...

02/06

Художники Антон Карюк і Лєна Сіятовська, які працють з різними медіа, об'єднали свої роботи на папері у серію портретів. Абстрактні пастелі Антона Карюка втілюють емоційні характеристики різних людей. ...

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **