Наверх
Меню
Меню
Интервью
05/12
Едуард Приходько: «Мої пріоритети — живописна пластика, фактура, форма»
in art (3).jpg
in art (3).jpg
in art (6).jpg
in art (6).jpg
in art (7).jpg
in art (7).jpg
in art (9).JPG
in art (9).JPG
in art (10).JPG
in art (10).JPG
in art (11).JPG
in art (11).JPG
in art (3).jpg
in art (6).jpg
in art (7).jpg
in art (9).JPG
in art (10).JPG
in art (11).JPG

Едуард Приходько: «Мої пріоритети — живописна пластика, фактура, форма»

Медійний проект «Майстер і майстерня» громадської фундації «ЗакарпатАрт» завітав до молодого художника із Ужгорода Едуарда Приходька, який має десятирічний стаж у Національній Спілці художників України, демонструє власний і впізнаваний стиль, а також є бажаним учасником на виставках і арт-аукціонах. Едуард зустрів гостей біля воріт зі своєю улюбленою собакою. Його майстерня більше схожа на міні-музей, де стіни прикрашені картинами покійного батька, народного художника України В’ячеслава Приходька, полички закладені жбанами, старими прасками, різними раритетами.

- То, я так розумію, тепер Ви є господарем у майстерні батька?

- Так. Моє становлення як художника почалося саме в майстерні батька, якого вважаю своїм першим і головним учителем та наставником. Батько навчив основним законам композиції, техніці фактурного живопису, роботі з монохромними кольорами, технічним прийомам малярства.

- Був строгим учителем? Які настанови пам’ятаєте?

- Ні, батько був радше порадником - демократом. Є дві батькові настанови, які мені запам’ятались, дуже імпонують, і які намагаюсь застосовувати у творчості. Це – «вміти своєчасно зупинитися» та «не приступати до роботи без ескізу».

- Виходить, Ви самокритичний.

- Я і справді прискіпливо та вимогливо ставлюся до своїх творчих робіт. Часто після закінчення твору через деякий час повертаюсь до нього, допрацьовую. При цьому намагаюсь не забути, що «треба своєчасно зупинитися». Постійно знаходжуся в пошуку нових тем та художніх прийомів і засобів їхнього втілення. Є й улюблені сюжети, до яких повертаюсь.

- Маєте на увазі тему коней, яка часто зустрічається у Ваших роботах?

- Коні – це взагалі окрема тема. Люблю писати коней, які в моєму сприйнятті, асоціюються з такими, здавалося б, контрастними поняттями, як сила, мужність, незалежність, благородство, прагнення до волі, і, одночасно, ніжність, любов і вірність. Це мені дуже імпонує. А загалом, амплітуда сюжетних ідей моїх творів досить широка. Вагоме місце в моєму творчому доробку посідає серія робіт «Зупинка в часі». Композиції цього малярського циклу відображають матеріальні пам'ятники технічного розвитку та культурного розвою. У цих артефактах криється краса, досконалість і гармонія. Це зображення раритетних авто, мотоциклів, велосипедів, ліхтарів. Зараз розпочав роботу над серією робіт «Клавіатури. Golden sounds, Silver sounds». Це асоціативні, абстрактні за формою образотворення живописні композиції на тему музики, джазу.

- То Ви малюєте їх під музику (на поличці видніється магнітофон - авт.)?

- Ні, джазові композиції трансформуються в моїй уяві, перетворюючись на візуальні рефлексії. Хоча змушений визнати, що не люблю працювати в тиші. Це може бути будь-що: новини телебачення чи якісь програми. Що завгодно, тільки не тиша.

- Помітила, що часто буваєте на вернісажах.

- Так. Намагаюся бути в курсі усього, що відбувається в культурному та мистецькому житті краю.

- Художники нерідко кажуть, що потрібно постійно їздити на пленери, бо тільки природа може дати те, що не почерпнеш у чотирьох стінах, навіть, якщо ти не пейзажист. Втім, відомо, що Ви не їздите на пленери.

- Не їжджу. Я не пейзажист. До того ж, почуваю себе більш комфортно у себе в майстерні.

- Творчого спілкування не бракує?

- Вистачає зустрічей на виставках чи інших заходах. Часто зустрічаємося з колегами за кавою.

- Едуард Приходько нині інший, ніж, скажімо, років 15 тому?

- Спочатку був прихильником реалістичного способу формотворення, потім захопився абстрактним мистецтвом. Нині поєдную реалістичну манеру з елементами декоративізму, не полишаючи роботи над абстрактними візіями.

- Ви повернулися до першоджерел, тобто до стилю який був у батька?

- Абстракція – це був експеримент. Бувало мені дорікали, що у моїх ранніх роботах відчувався вплив батька. Але я в цьому нічого поганого не бачу. Від батька почерпнув і запозичив багато важливих та корисних речей. Взагалі-то, кожний художник на початку своєї творчої кар’єри когось наслідує чи перебуває під чиїмось впливом. При цьому, я не є прихильником думки, мовляв, у художника ранні полотна є найкращими у творчому доробку.

- Звідси й Ваше тяжіння до монохромного живопису?

- Не можу стверджувати, що мене не цікавить колір. Втім, мої пріоритети – живописна пластика, фактура, форма.

- То якою є авторська техніка Едуарда Приходька?

- Акрил, нанесений на збагачений фактурою ґрунт, є своєрідною підкладкою, на яку наноситься покривний шар олійної фарби. Акрилова основа під рухом пензля і мастихіна починає проявлятися і створює ефект виблискування півтонів та відтінків.

- Ваше мистецтво можна розглядати в контексті «contemporary art»?

- Сам термін «contemporary art» надто багатозначний і, на мій погляд, не має певного вичерпного формулювання. Якщо дослівно, то він означає «сучасне мистецтво», яке включає різновекторні, різножанрові стилістичні напрямки і способи художньої візуалізації творчих задумів, що виникли у другій половині минулого – на початку нинішнього століття. Однак, у вужчому розумінні – це оригінальні, інноваційні художні відкриття, раніше не вживані форми відображення дійсності чи фантастичних уявлень. У певному сенсі, моє мистецтво можна розглядати в контексті «contemporary art», оскільки я перебуваю в процесі пошуку нових ідей, образів, способів і матеріалів їх утілення. Втім, не порушуючи кордонів традиційного для українського мистецтва станковізму (станкового живопису – авт.).

- У нещодавній статті мистецтвознавець Галина Рижова відзначила, що у житті та мистецтві Ви намагаєтесь знайти інтригу?

- Так. Намагаюся шукати інтригу та гармонію. Як у житті, так і в мистецтві. Вважаю, що мистецтво має нести оптимізм.

- То Ви і по життю оптиміст?

- А інакше й бути не може. Тому, тільки позитив.

- Вам не здається, що Ужгород трохи містечковий для творчого розвитку?

- Є місця в Ужгороді, де на європейському рівні можна проводити міжнародні та всеукраїнські виставки сучасного мистецтва. Не вистачає лише активності та бажання. Хоча певні позитивні зрушення в мистецькому житті відчутні і це надихає. Але наші митці повинні бути більш активними та винахідливими, мислити новими критеріями. Можна стверджувати, що Ужгород трохи повільний, містечковий. Але сама атмосфера нашого міста надзвичайно сприятлива для творчої людини. Тут легко працюється!

- Ваші роботи також дуже часто на видноті, серед людей…

- Виставки – це важливо. Тільки у виставковій експозиції поряд із роботами інших митців бачиш свої сильні та слабкі сторони, розумієш де і що не дотягнув.

- Мама (Олена Приходько, мистецтвознавець, - авт.) часто критикує?

- Критикує, я відстоюю свої позиції. А через деякий час можу погодитись.

- Впливає на творчі рішення?

- Ні, але дає гарні і слушні поради.

- Як реагуєте та те, що кажуть люди?

- Намагаюсь абстрагуюся від цього. Якщо завжди звучать позитивні відгуки, намагаєшся ще більше сподобатися глядачам, стаєш занадто чутливим до кон’юнктури і комерційним.

- А Ви комерційний чи ні? Вважаєте правильним принцип: намалював - продав?

- Кожен художник бажає продати свою роботу. Не вірю словам про те, що митець має бути голодним. Але необхідно тримати планку та не йти на поступки невибагливим смакам.

- Кожен художник до чогось прагне. Мрієте про звання «заслуженого» чи «народного»?

- На мою думку, ці звання вже дещо втратили свою вагу та цінність. Зараз інші часи. Кращим досягненням для художника вважаю визнання і участь у престижних бієнале, міжнародних виставках.

- То Едуард Приходько – успішний художник?

- Сподіваюся, все ще попереду. Однак, хочеться вірити, що чогось-таки вже досяг у мистецтві. Сподіваюсь, що знайшов свою манеру, що впізнаваний. Це дуже важливо для художника.

Розмовляла Оксана Штефаньо

© Інтерв’ю підготовлено в рамках медійного проекту «Майстер і майстерня», що реалізується і підтримується Фундацією розвитку закарпатського мистецтва «Закарпат Арт».

живопись
импрессионизм
современное искусство
Рейтинг +124
комментарии
ТОП Интервью
24/05

Твоя последняя работа называется "Гиперонимы". Почему именно это название? Что подсказало идею? Название "Гиперонимы" пришло ко мне незадолго до самой выставки. Дело в том, что эта ...

Календарь
26/07

Галерея сучасного мистецтва «Триптих АРТ» презентує  Non Figurative Art Fest   Чем более ужасающим становится мир, тем более абстрактным становится искусство…   Пауль ...

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **