Наверх
Меню
Меню
Новость
02/07
Про що говорять молоді митці? "Монологи" Анастасії Худякової
003_result.jpg
003_result.jpg

Про що говорять молоді митці? "Монологи" Анастасії Худякової

 

Текст: Валерія Горбачова

 

Від того, кого називають, або хто сам себе називає молодим митцем, можна чекати розмов про те, як знайти свою тему, оригінальний почерк, власний стиль. Звичайно, це одна із актуальніших тем, але чи для всіх? Адже молодість — це й ще, як не банально, відкритість до експериментів.

Анастасії Худяковій, яка також відзивається про себе, як про молодого митця, близька скоріше друга сторона цього титулу. 29 червня в Чорноморському музею образотворчих мистецтв ім. О. Білого відкрилась її персональна виставка "Монологи" під кураторством Валерія Завершинського. Виставкова зала була заповнена роботами останніх років, зібравши під однією стелею різні жанри, теми і художні рішення, привідкриваючи можливості сміливих експериментів. Якщо підходити до творчості мисткині неупереджено — усі полотна досить складно об'єднати однією ідеєю. Кожна із картин претендує на роль головної та домінуючої. Це насамперед пов'язано із силою вкладеного у них змісту, роль якого йде далі створення лише естетичної картинки.

"Я не працювала раніше із кураторами під час підготовки виставки, то для мене це був цікавий досвід. У Валерія Завершинського інший погляд на мої картини — це й цінно. Я завжди розуміла, що глядачі бачать щось своє у роботах, але при цьому завжди настоювала на власній думці, а тут відпустила ці спроби. Я почула багато відгуків, коментарів, критики, але це  дуже важливо для молодого художника. Виставка однозначно мені запам'яталася! Було трохи лячно, адже це інше місто і інші глядачі. Але в музеї імені О. Білого добре і гостинно зустріли", каже Анастасія Худякова.

           

Справа в тому, що на очах глядача прорисовується авторська міфологія. Продемонстровані роботи мисткині мають однакову живописну та літературну силу, вона розказує історію через образи, і тому кожен твір перетворюється на невелику розмову із самим собою, допоки її не побачить глядач. На виставці ж вони склались, завдяки плідній роботі куратора у сюжетні пазли, об'єднались за змістом та перетворились у монологи, як і передбачала відпочатку розроблена концепція. Впізнати, де саме монолог — не так вже й тяжко — твори поєднані нетривіальним розміщенням, скупчені.

Валерій Завершинський так відзивається про мисткиню: "Вперше я побачив роботи Анастасії Худякової на виставці в Академії (Харківська державна академія дизайну та мистецтв - прим. ред.). Тоді я деякий час простояв перед роботами. Найважливіше у її полотнах те, що з кожного твору можна розвити декілька сюжетів. Вони заставляють задуматись і поринути у фантазії, це й підштовхнуло об'єднати картини концептуально у монологи".

 

Показати новий підхід до прочитання полотен Анастасії Худякової дав змогу й виставковий простір. Як монументаліст за фахом, мисткиня навіть у станкових форматах не обмежує власну ідею рамками конкретного розміру, в тому числі й буквально. Саме тому окремі твори було б складно показати у приміщення з невисокими стелями, втрачаючи тим самим деякі важливі мистецькі репліки. Серед них, наприклад, квадриптих "Лінії життя", ілюзорну поверхню полотна якого розриває "живий" клубок червоної нитки, а також рельєфи, які нерідко салонних кураторів відштовхують емоційністю та рішучістю.

До речі, використовування додаткових елементів — є однією із особливостей робіт авторки. Вона сміливо вводить в полотна все, що необхідно для створення найбільш повного висловлювання. Саме так створюється не тільки фактурність, але й пряма взаємодія з буденними речами, невід'ємними у нашій реальності.

Не зупиняючись на простих трансформаціях Анастасія Худякова перейшла до створення рельєфів, які яскраво демонструють "Замкнуте коло" і "Паніка" створенні із монтажної піни та аерозольних фарб. Їх нерв заключається у грі домінантного кольору, насиченість якого отримує власну емоцію, а також використанні незвичних для традиційного художника, але не контемпорарі артиста, матеріалів.

Робота "Соціум" взагалі із бетону. За словами мисткині: "У світі сучасних технологій, в світі, де все забудовано хмарочосами, заклеєно пінопластом і задуто піною —  просто неможливо працювати лише олійними фарбами. Тому основу моїх робіт складають будівельні матеріали".

Але найважливіше, що "Соціум" опинився на підлозі! І в цьому вбачається в першу чергу велика рішучість куратора, що пішов на такий сміливий для музейного простору крок.  Деякі рельєфи Анастасії Худякової розраховані саме на таку і не інакшу точку зору, бо й моделями для них стали образи розташовані під ногами. Вдале місце для "Соціуму", який є частиної цілого монологу, перетворилось у ключик до розгадки взагалі усього генезису образів мисткині, відчуття її персонального погляду на речі.

Вона вловлює нюанси, зосереджуючись замість зовнішньої форми на внутрішніх протиріччях. Один із монологів, де суть розкривається через персоніфікації, показує зв'язок між людиною і предметами меблів (побуту), що іноді можуть більше розповісти про власника, ніж він сам. Це занурення в історію любові і людських відносин, де головні герої —  молоді люди, які самостійно вибирають свій шлях.

"Коли Валерій Завершинський представив в нашому просторі проект "Порцеляновий ренесанс України", ми запропонували йому також створити в Чорноморському музеї персональну виставку художника зі східної частини України. І Валерій познайомив нас з творчістю юної дівчини Анастасії, заінтригувавши як назвою "Монологи ", так і різножанровими роботами, теми і стиль яких охоплюють досить широкий спектр. В них прочитується  інтерес до себе і до навколишнього світу. Усього було представлено більше 50 робіт, частину із яких об'єднали у чотири монологи, де кожна картина несе свій сенс ". - Ірина Міхасенко, директор Чорноморського художнього музею.

"Монологи Анастасії Худякової" також включають й психологічні портрети чи то конкретних людей, чи то персонажів, виринаючих із фантазії митця. Розташувались поряд і роботи, що є роздумами про українське минуле-майбутнє ("Час правди", "На воді і під водою", "Сум на Україні"), і міські пейзажі з ностальгічними нотками.

Кожна робота володіє власною думкою і ти відчуваєш, як знаходишся у приміщенні з безліччю каналів трансляції. Цікаво, що мисткиня так чи інакше вона звертається до складних життєвих питань, чи то уособлюючи безхатченків у голубах біля люка чи то розказуючи про бурхливу урбанізацію.

Полотна Анастасії Худякової — не реалізм. Але вони дають цінну можливість побачити очами митця чесно, без сподівань та надій. Мисткиня звертає свою увагу на звичні та природні речі, акцентуючи їх на полотні. Тепер у центрі все те, що в інший час здавалось не вартим уваги та непомітним. Однак ці історії розказані не прямою мовою, а силою авторських метафор та символів. Відкриття відбулось без пафосних промов, зате можливо було вільно поспілкуватись із мисткинею та куратором, підштовхуючи глядачів до близького знайомства, що дуже важливо в сучасному мистецькому контексті.

комментарии
ТОП Новость
21/07

Текст: Жанна Невкрита Кераміка Олександра Мірошниченка: творити, упереджуючи час У травні 2018 року зустрів 35-ліття відомий український художник-кераміст Олександр Мірошниченко. Ця подія стала нагодою ...

19/07

18 липня, о 19.00, в Я Галереї, в рамках виставки "Діти доктора Франкенштейна", Антон Логов представив нові роботи із серії "Речі". "Кожну людину оточують речі. В побуті, ...

Календарь
ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **