У галереї Хлібна в заповіднику Софія Київська відбулося відкриття виставки «Вся правда про Крим». Це правда не тільки про Крим, це правда про всю нашу країну - таку, якою ми її пам'ятаємо і знаємо: в любові, злагоді та мирі. Саме про це говорила одна з організаторів виставки Тетяна Калита, нагадавши слова Черчілля при розгляді бюджету країни під час війни: « - А де ж витрати на культуру? – Але ж війна, сер. - Якщо ми не будемо витрачати на культуру, так за що ми воюємо? »
Тетяна Калита - куратор виставки, галерея КалитаАртКлуб
«Для художників «материкової» України Крим завжди був не просто зоною відпочинку, але й можливістю отримати принципово інакший естетичний досвід. Море, гори, субтропічна рослинність, інтенсивне освітлення, багата міфологія і наявність пам’яток античної, візантійської, італійської і ісламської культури, зрештою, відчуття крихкої ідилічності цього курортного “раю”, – все це робило краєвиди півострова надзвичайно цікавим «матеріалом» для мистецького опрацювання.
В радянську добу ідеологічно нейтральний пейзажний жанр ставав прихистком для багатьох художників, котрі відстоювали внутрішню свободу творчості, але не бажали йти на відкритий конфлікт із режимом. В експозиції коло цих авторів представлене роботами С. Подервянського, Б. Рапопорта, Р. Сельського, Г. Сокиринського, А. Файнерман, Ю. Химича, Т. Яблонської. В пленерних етюдах могли повніше реалізувати свої мистецькі здібності і визнані майстри соцреалістичної тематичної картини. Так, Г. Меліхов виявив себе тонким ліриком і вишуканим колористом. Серед популярних пленерних майданчиків того часу – Бахчисарай, Судак, Ялта, Коктебель, Феодосія, Гурзуф (саме тут знаходився будинок творчості Спілки художників).
Борис Єгіазарян
Дещо відмінного сенсу набувають кримські пленери у наш час. Безпосереднє, емоційно забарвлене спілкування художника з натурою стає альтернативою холодному скепсису постконцептуалізму, представники якого здебільшого користуються не пензлем чи олівцем, а цифровими технологіями відтворення реальності, маніпулюють предметами і образами.
Серед тих, хто не піддався медіа-спокусам, є як художники, які прийшли в мистецтво на зламі 1980-90-х років (О. Аполлонов, О. Белюсенко, О. Вакарчук, Б. Єгіазарян, К. Корнійчук, О. Придувалова та ін.), так і ті, хто сформувався уже за часів незалежності України (О. Винник-Штеп, С. Коваленко, В. Сафіна, А. Толстухін, В. Шматько та ін.).
Якщо в 1950-80-ті роки спонсором багатьох мистецьких експедицій виступала держава (через Спілку художників), то у 2000-х роках організаторами кримських пленерів стають готелі і приватні галереї. Розширюється і географія місць, де можуть працювати художники (у радянський період закритою для туристів була Балаклава з її живописною бухтою).
Картина Петра Столяренко
Представлені в експозиції живописні та графічні роботи демонструють усе можливе різноманіття манер і колористично-формальних рішень – від дбайливого і точного відтворення натурного мотиву до декоративних узагальнень. Більшість робіт надані родинами художників та приватними колекціонерами і в музейному контексті показуються вперше.»
Куратори проекту: Тетяна Калита, Святослав Яринич (НЗСК)
Партнери проекту – Фонд культурних ініціатив «ArtHuss»
Галерея «Ню Арт»
Інформаційний партнер проекту – журнал «Антиквар»
Картины Олени Придуваловой
Матвій Вайсберг з сином
Євген Чорний та Галина Бабій
Олексій Білюсенко
Картина Олесія Білюсенко
Головний редактор журналу Антиквар Анна Шерман та генеральний консул республіки Польщи в Україні.