Наверх
Меню
Меню
Скульптор
07/08
«Реперні» точки Георгія Пустовійта
67660793_2416751145030859_9137994744209604608_n.jpg
67660793_2416751145030859_9137994744209604608_n.jpg
67911938_2416751288364178_8734238410744528896_n.jpg
67911938_2416751288364178_8734238410744528896_n.jpg
67591091_2416751378364169_2473401477410848768_n.jpg
67591091_2416751378364169_2473401477410848768_n.jpg
67668723_2416751541697486_322497643873828864_n.jpg
67668723_2416751541697486_322497643873828864_n.jpg
67691995_2416752545030719_2109305078115467264_n.jpg
67691995_2416752545030719_2109305078115467264_n.jpg
67757367_2416752628364044_5018496936928346112_n.jpg
67757367_2416752628364044_5018496936928346112_n.jpg
67895280_2416752425030731_4512697845572173824_n.jpg
67895280_2416752425030731_4512697845572173824_n.jpg
68293789_2416751841697456_8461660712190607360_n.jpg
68293789_2416751841697456_8461660712190607360_n.jpg
67660793_2416751145030859_9137994744209604608_n.jpg
67911938_2416751288364178_8734238410744528896_n.jpg
67591091_2416751378364169_2473401477410848768_n.jpg
67668723_2416751541697486_322497643873828864_n.jpg
67691995_2416752545030719_2109305078115467264_n.jpg
67757367_2416752628364044_5018496936928346112_n.jpg
67895280_2416752425030731_4512697845572173824_n.jpg
68293789_2416751841697456_8461660712190607360_n.jpg

«Реперні» точки Георгія Пустовійта

Художня виставка, яка відбудеться в столичній галереї «Митець» з 23 до 31 серпня 2019 року присвячена життю та творчості київського скульптора Георгія Пустовійта. Вона є першою персональною виставкою митця. Так трапилося в житті Георгія, що всі попередні прижиттєві арт-проекти були спільними із батьком Гаврилом Михайловичем і братом Сергієм.  

Георгію Пустовійту випало народитися в Україні часів СРСР. Що це означає – найкраще розуміють свідки доби та історики: репресії, постійна цензура, неможливість свободи вибору і пошуку, інформаційний голод і залежність від замовлень.

Борис Бистров (скульптор, Київ): «Ми були знайомі з Юрою Пустовійтом близько 60 років і почалося знайомство у стінах РХСШ (тоді Київська художня середня школа). У нього від самого початку була оригінальна, як на той час, позиція і бачення мистецтва. Серед інших його вирізняла певна шляхетність, родовитість, що й не дивно з огляду на традиції його родини. Таких, як він, у школі на той час було не багато.

Юрій приніс до школи бачення і розуміння античної культури, чим захопив і нас. Її вплив був присутнім в творчості художника протягом всього життя і це суттєво відрізняло його від того мистецького середовища, яке було домінуючим. Хоча наше коло спілкування було іншим – В. Рижих, З. Лерман, І. Григорьєв – художники інтелектуального спрямування, однодумці. Ми багато дискутували, але гострої конфронтації ніколи не виникало.

Ми з Юрієм так і не потрапили до «обойми» офіційно визнаних скульпторів, хоча й брали участь у солідних міжнародних проектах, як, наприклад, Міжнародний медальєрний симпозіум у Дзінтарі.  До речі, у 1974 році одночасно з Юрієм ми на все життя захопилися медальєрним мистецтвом».  

Творча родина, в якій народився Георгій Пустовійт, починалася від батька – Гаврила Михайловича Пустовійта (1900–1947), який був одним із засновників Національної спілки художників України, і про що сьогодні мало хто згадує. В трагічному для всієї родини Пустовійтів 1942 році Гаврило Михайлович був заарештований (в місцях заслання захворів та помер) за страшними на той час звинуваченнями у націоналізмі та антирадянській діяльності. Репресії проти батька не могли не позначитися на долі родини, і, якщо й не зламали його дітей – Юрія, Сергія та Оксану, та чорною борозною пройшлися по їхніх долях.

Аліса Забой (заслужений художник України, скульптор, голова секції скульптури КОНСХУ): «Родина, з якої походив Георгій, була мистецькою, і, я б так це окреслила, травмованою. Обидва сини Гаврила Михайловича виховувалися після його смерті в інтелектуальному середовищі, і це не могло не позначитися на комунікаціях із ними. Із Георгієм Пустовійтом завжди було цікаво, і наші нечасті зустрічі ніколи не відбувалися мимохідь».

Фахівці меморіального музею Михайла Грушевського в Києві давно охрестили Георгія Гавриловича «дитиною» будинку Грушевських: «Ми особливо вдячні Георгію Гавриловичу за те, що він зумів зберегти значну частину меморіальної грушевськіани Дому. Давні вишукані меблі чи зібрані в поштовий конверт черепки англійського порцелянового сервізу, збережені й атрибутовані ним за розповідями Ольги Олександрівни Грушевської, фотокартки Грушевських чи рідкісні книги з автографами, – він чудово розумів їхнє історичне значення. Коли прийшов довго сподіваний час Незалежності, колекція грушевськіани Георгія Пустовійта стала основою першої в Україні виставки, створеної 1991 р. в Музеї історії Києва під символічною назвою «Михайло Грушевський: повернення». Так було покладено початок Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, заснованого за постановою Київради від 3 лютого 1992 р. Ми пам’ятаємо, що його першим фондоутворювачем став Георгій Гаврилович. Іншою незримою ниткою стали записані нами спогади Георгія Пустовійта. Його розповіді переносять у далекі 1940-і – 1950-і рр., допомагають відтворити атмосферу дому Грушевських, яку він ще встиг застати».

Оксана Пустовійт (сестра художника): «В дитинстві ми багато читали, адже в будинку на Паньківській, 9, в якому жили і де колись мешкав Грушевський, збереглися залишки прекрасної бібліотеки – енциклопедія «Всесвіт і людство», «Одіссея» Гомера (Юрій міг вільно декламувати великі уривки цієї поеми), «Наль і Дамаянті» (поема у складі давнього індійського епосу «Магабгарата») в перекладі В. Жуковського, «Пісня про Нібелунгів» (середньовічна німецька епічна поема), «Ундіна» Ф. Фуке та багато інших. Велику участь у нашому вихованні брала дружина брата Михайла Грушевского – Ольга Олександрівна, яка свого часу була студенткою Бестужевських курсів. Юра, як ніхто, любив слухати її розповіді, спілкуватися, фотографувати (у 14 років взяв до рук фотоапарат). Квартира на Паньківській була наповнена залишками різноманітних вишуканих речей – кавомолки, морожениці, меблі і безліч інших речей, призначення яких було складно визначити. Юрій бачив красу цих речей, дуже їх любив. Пригадую, що він зберіг навіть дрібні уламки веджвудського фарфорового сервізу і передав до історико-меморіального музею М. Грушевського.

Будинок на Паньківській можна вважати однією з двох «реперних точок» Георгія Пустовійта. Друга знаходилася в селі Межиріч поблизу Канева, там, де річка Росава впадає у Рось. Межиріч – надзвичайно красиве, колоритне село із багатою історією, традиціями. Там народилися наші предки, багато родичів і досі там мешкає. Саме ці дві «реперні точки» сформували, підтримували і надихали Юрія протягом всього життя».

Вивчаючи творчу біографію Георгія Пустовійта, зустрічаючись із його рідними, друзями, намагаючись вловити невидимі флюїди Митця, ловлю себе на думці про те, що найголовнішого вловити так і не вдасться, адже воно залишається поза словами чи світлинами. Аби влучно написати, треба бачити і чути художника, принаймні, хоч раз посидіти із ним у напівтемряві майстерні, занурившись в її ауру, зазирнути у ті потаємні куточки, куди митець не завжди пускає сторонніх і просто дивитися в його очі…

Сергій Радько (художник, Черкаська область, село Межиріч): «Юрій був неперевершеним оповідачем, розповідав неспішно, дотепно і влучно. Його можна було слухати цілий день. Юрій добре знав історію мистецтв, особливо радянської доби. Наші зустрічі були для мене вкрай важливими. Ми часто зустрічалися в Межирічі, адже були родичами, і могли годинами розмовляти про мистецтво. Було у Юриній манері спілкування щось таке, що я назвав би оксамитом.

Ще навчаючись у художній школі в Києві, я приходив до нього в майстерню, іноді позував. Пізніше, коли я почав робити самостійні кроки на ниві мистецтва, показував свої роботи і навіть отримував схвальні відгуки про керамічні твори».

Владислав Мамсіков (художник, Київ): «Ми із Юрієм були найкращими друзями, людьми, близькими по духу. Наші бесіди рідко торкалися професійних тем. Говорили про багато цікавих речей, які існують у світі, тим більше, що Юрій багато знав і постійно читав, мав системні знання, був ерудованим.

Ми цінували творчість один одного. Мені було приємно, що Юрій відмічав мої роботи. Кожна оцінка Юрія була продуманою. Він до всього ставився уважно і вмів виділяти те, що вважав вартим уваги».  

Відтворити цілісний творчий портрет будь-якого художника, ті творчі парадигми, яким він слідував, не просто. У Георгія Пустовійта «реперні» точки мають не тільки географічний вимір. Вони, перш за все, у поглядах, вподобаннях і переконаннях, які сильніші за штучні умовності сірості і буденності. Саме вони відривають митця і відносять його свідомість до тих першоджерел, з яких і починається той неспокій, сумніви, пошуки і знахідки, які у звичайному лексиконі називають творчістю.

Борис Бистров: «Скульптура існує в просторі і часі. Георгій був дуже вимогливим до пластичного формулювання і артикуляції скульптури в матеріалі, відчував це у великій мірі. І дуже ґрунтовно проробляв всі свої твори. Через це його роботи набували справжньої скульптурності».  

Аліса Забой: «Юрій Пустовійт був професійним скульптором, твори якого свідчили про гарно засвоєну класичну школу. Особисто мені дуже імпонувала його фігуративно-портретна скульптура».

Сергій Радько: «Серед різноманіття творчого спадку Юрія я виділив би портретну лінію. Стримані, із непомітним шармом і точними пропорціями, портрети Юрія сповнені внутрішньої сили та емоції. Вони, окрім схожості, ввібрали в себе певну «пустовійтівську» мелодію, яку не сплутаєш з іншими. Вважаю його портретну низку – досягненням на ниві української скульптури».

Оксана Пустовійт: «Юрій ліпив з дитинства, років із шести. Пригадую, як вирізав із дерева шахи і вони стали маминою гордістю. Юра не тільки добре ліпив, але й малював та, врешті-решт, зупинив свій вибір на скульптурі».

Творчий спадок Георгія Пустовійта – не тільки в скульптурних творах. З великим задоволенням і радістю він створював живописи, любив малювати. Особливе натхнення до малювання приходило тоді, коли художник занурювався у простір близького серцю Межиріча і отримував відпочинок від гамірності великого міста. Тендітні та майже медитативні пастелі та олійні полотна – Георгій Пустовійт створював їх за велінням серця. Позбавлені величі та удаваної важливості ці твори зачаровують легкістю, невимушеністю і деякою сором’язливістю. Відчувається, що саме у цих аркушах зберігається частина самого митця.  

Доля митця тісно переплетена із долею країни, в якій довелося народитися і прожити життя. Творчий шлях Георгія Пустовійта був сповнений пошуками та злетами. Втім, художник не до кінця використав той потенціал, який був відміряний йому Небесами. Сьогодні можна тільки здогадуватися, чому сталося так, а не інакше. Складне дитинство, трагічна доля родини, утиснення та різноманітні обмеження – всі ці фактори відіграли не найкращу роль.  

Нинішні молоді художники хіба що чули про складний, заідеологізований радянський період. Коли за кожним творчим порухом думки та ідеї завжди стояв напоготові внутрішній цензор, який контролював та оцінював зовнішні ризики та небезпеки – як скульптура буде сприйнята публікою, чи не знайдуть у ній «підводні», не сумісні із соціалістичною ідеологією прояви. І Георгій Пустовійт, із його складним і глибоким філософським світоглядом, завжди мав бути напоготові із тим, щоб в проміжках творити бажане і омріяне, всупереч обставинам та заборонам.

Сьогодні в майстерні художника залишилося багато незавершених робіт. І можна тільки уявити, скільки робіт пішло із Георгієм Пустовійтом, і про них, як про ненароджених дітей, ми вже ніколи не дізнаємося. Аліса Забой: «Пригадую нашу останню зустріч. Юрій зупинив мене і сказав: «Є до тебе питання». А я відповіла: «Добре. Та тільки потім». І оце «потім» крає моє серце і досі. Бо «потім» не сталося. І вже ніколи не станеться». 

Текст: Наталія Сухоліт

акварель
графика
живопись
импрессионизм
Искусство
ленд-арт
модерн
музеи
скульптура
современное искусство
Рейтинг +20
комментарии
Календарь
22/08

Куратор проекту Павло Гудімов проведе авторську екскурсію експозицією «Заводу» та розповість про натхнення й ідею реалізації виставки. Відвідувачі отримають можливість глибоко зануритись глибше ...

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **