Наверх
Меню
Меню
Событие
25/12
Виставка ГАЛИНИ ЖЕГУЛЬСЬКОЇ і МИХАЙЛА ФРАНЦУЗОВА в галереї Гері Боумена
sm плакат копия (копия).jpeg
sm плакат копия (копия).jpeg

Виставка ГАЛИНИ ЖЕГУЛЬСЬКОЇ і МИХАЙЛА ФРАНЦУЗОВА в галереї Гері Боумена

 25 грудня о 18.00 відбудеться відкриття виставки ГАЛИНИ ЖЕГУЛЬСЬКОЇ і МИХАЙЛА ФРАНЦУЗОВА в галереї Гері Боумена.

 

Магія ілюзії

Художник Ігор Дюрич згадує щодо легендарного львівського художника Олександра Аксініна: «Він не викладав, тож «офіційних» учнів у нього не було. Але він справив на багатьох величезний вплив, не прямо, а опосередковано, як Сократ чи Чжуан-цзи. В цьому розумінні він багато дав тим людям, які могли і хотіли брати». Серед тих, хто отримав «мистецьке щеплення» Аксініна, була й Галина Жегульська. На відміну від Аксініна, чия авторська універсальна метамова адаптувала різноманітні традиції і культурні коди світу, Жегульська оперує виключно лаконічними геометричними композиціями. Тоді, у 1980-х, коли соцреалізм вимагав від мистецтва зрозумілості і доступності, твори молодої мисткині, де вона «бавилась» у оптичні ефекти та кінетичні ілюзії, сприймались як андеграундна зухвалість. Сьогодні її віртуозні різнокольорові «матриці» - взірець успішного синтезу інтернаціонального шифру орнаменту і формальних пошуків опарту. Стартувала графіка Галини Жегульської у чорно-білій гамі. Але з роками емоція виборола у логіки якщо не першість, то, принаймні, паритет. Тож квадрати, ромби, трикутники, прямокутники і трапеції поступово набували тьмяно-вишуканого забарвлення, де домінували фіолет, синій, сірий, оливковий тони. Сьогодні Галина Жегульська не боїться вживати яскраві кольори. Вони, тим не менше, залишаються у площині складного нюансного колориту, що надає «килимам-писанкам» Жегульської особливої «місячної» мерехтливості. Класики опарту стверджували, що їх твори спонукають глядача до активної співучасті у творчості, адже око генерує форму, трансформуючи «матерію» живопису в «енергію» видимого образу. Галина Жегульська продовжує визначати можливості візуальних особливостей людського ока і механізми перетворення ілюзії в емоцію, відшукуючи моменти гармонії у досконалості геометричної композиції, провокуючи за допомогою лінійки і циркуля занурення глядача у стан «візуальної медитації». 

Історик мистецтва Наталія Космолінська

 

Михайло Французов

Михайло Михайлович Французов, львів'янин, народився 21 листопада 1956 року, закінчив факультет архітектури Львівської політехніки, операторське відділення кінофакультету театрального інституту ім. Карпенко-Карого. З раннього дитинства захоплювався фотографією. Батько Михайло Іванович, знаменитий у Львові фотограф, став першим вчителем та наставником. Уже в студентські роки Михайло стає членом клубу «Семафор», який був створений при Будинку культури залізничників «РОКСі» і мав на меті навчання фотографії та пропаганда любительського фото.

Після закінчення інституту Михайло створив разом із колегами-архітекторами фото групу "Вежа" (Башня), яка функціонувала при союзі архітекторів, розмістилася в Пороховій башті на вулиці Підвальній у Львові. В 1980 році в групу ввійшли 7 фотографів, серед яких були як любителі, так і професіонали. Щорічно група робила фотозйомки, і для цього Михайло Французов, який став керівником групи, готував плакати-колажі, листівки, афіші. Учасники групи активно виставляли свої фотороботи як в СССР, так і за кордоном, і стали помітним явищем у культурній життя Львова.

З 1984 року в роботі групи почалися проблеми, оскільки представники влади помітили в роботах учасників "аполітичність" та "формалізм". Внаслідок численних критичних зауважень з боку партійних функціонерів та членів союзу архітекторів, роботу групи розкритикували, а Михайла Французова відсторонили від керівництва.

Згодом, ставши професійним кінооператором, Михайло Французов повернувся до Львова, але місто вже змінилось - радянський мультикультуралізм відійшов у минуле, і на його місці почали розвиватися "твердіння національних традицій", яка відкрила для себе багатовекторність культури дорадянського Львова. Крім того, відбулася цифрова революція, і з початку 2000-х аналогова фотозйомка, яка залежала від хімічних реактивів і лабораторій, почала зникати.

Михайло влаштувався працювати у Львівську політехніку, і вже мало хто пам'ятав цього легендарного фотографа, за винятком друзів, колег, фахівців і істориків. На початку 2010-х років фотографічний архів Михайла Француза відцифровано Центром міської історії, і тепер його роботи (цифрові копії) зберігаються в колекції Міської бібліотеки цього інституту. Саме з цього часу фотограф почав роботу з цифровим апаратом і по цей день продовжує свою творчість. 

(Із статті Б. Шумиловича з сайту http://www.franz.lviv.ua)

 

Адреса: галерея Гері Боумена (Львів, Наливайка, 18)

комментарии
Календарь
29/09

У ЦСМ «Білий Світ» пройде виставка-дослідження київської літографії за участі 17 митців. Організатори виставки представлять каталог київської літографії, випущений спеціально до цього проєкту. Ідея ...

29/09

“3D. Sculpture Vector” Виставка лауреатів Всеукраїнської трієнале скульптури 2020 29 вересня 2020 року запрошуємо на зустріч зі скульпторами-лауреатами цьогорічної Всеукраїнської трієнале ...

30/09

З 30 вересня по 9 жовтня в Spivakovska ART:EGO gallery буде проходити виставка «У потоці внутрішнього світла» художниці Каті Дудник. Катерина - Член Ізмаїльської Спілки Художників і молодіжного ...

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **