Уривок з книги Себастьяна Смі МИСТЕЦТВО СУПЕРНИЦТВА. Чотири історії про дружбу, зраду й подвиги в мистецтві
Сміливу вигадку, підмічену в роботі друга, розхапали всі.
Анрі Матісс
На початку 1906 року, запевняючи себе, що йому нічого втрачати, Анрі Матісс уперше прийшов до майстерні Пабло Пікассо. Він подався туди в товаристві своєї доньки Маргарити і брата й сестри Ґертруди та Лео Стайнів, американських євреїв, колекціонерів, які недавно перебралися в Париж.
Анрі Матісс, «Портрет Маргарити», 1907. 65 x 54 см. RF1973-77. Фотографія: Рене-Ґабріель Ожеда. © Succession H. Matisse / Artists Rights Society (ARS), New York.
Майстерня Пікассо була на другому березі Сени, на Монмартрі. Стояла весна. Їхня четвірка вирушила в дорогу пішки. Лео був високий, худорлявий, із тоненькою борідкою. Вони з сестрою вдягалися по-чудернацькому. Обоє носили сандалі зі шкіряними ремінцями, а Ґертруда любила вдягати мішкуваті балахони з коричневого вельвету. Маргариті, сором’язливій дванадцятирічній дівчинці, було ніяково йти у їхньому товаристві модною авеню де Опера. Але Стайни не зважали на інших.
Пабло Пікассо, «Авіньйонські дівиці», 1907. / Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк. © Succession Picasso / Artists Rights
Society (ARS), New York. Цифрове зображення © Музей сучасного мистецтва / Ліцензія надана SCALA / Art Resource, NY.
Пікассо було двадцять чотири, Матіссу — тридцять шість. То був важливий період у кар’єрі обох художників — важливий у багатьох аспектах. Їхнє становище було нестабільне, але після років невдалих спроб і сумнівів обоє вперше відчули бодай тимчасовий успіх. Серед інших найбільше до цього покращення доклався Лео Стайн. За останні кілька місяців вони з Ґертрудою потоваришували з цими двома художниками — з кожним окремо, тому, зрештою, захотіли, щоб тепер Пікассо й Матісс зустрілися. Стайни прагнули започаткувати стосунки, які, на їхню думку, точно мали стати плідними.
Про книгу
Арт-критик, лауреат Пулітцерівської премії Себастьян Смі зібрав під однією палітуркою історії про чотири пари легендарних митців: Мане й Деґа, Пікассо й Матісса, Поллока і де Кунінґа, Фройда і Бекона. Це історії про суперництво й ревнощі, сліпі амбіції й богемне життя, а найголовніше — про видатну творчість і непросту дружбу між сильними митцями, які надихали один одного на подвиги — і штовхали один одного у прірву. Майстер іронії та психологізму, Смі розповідає про любов і ненависть між вісьмома легендарними постатями на тлі бурхливого мистецького життя ХІХ і ХХ століть, а також про те, до яких злетів і катастроф привела їхня дружба.
Зміст
1. Фройд і Бекон
2. Мане і Деґа
3. Матісс і Пікассо
4. Поллок і де Кунінґ
Про автора
Себастьян Смі - мистецтвознавець у Washington Post. Раніше він був головним мистецтвознавцем в Boston Globe, де він отримав Пулітцерівську премію за критику в 2011 році, та був головним претендентом у 2008 році.
Він почав працювати в Boston Globe, переїхавши з Сіднею, де був національним мистецтвознавцем для видання The Australian з 2004 по 2008 роки. До цього він прожив чотири роки у Великобританії, де писав для газети The Art Newspaper, а також для The Daily Telegraph, The Guardian, The Independent, The Times, The Financial Times, Prospect Magazine , і "Глядач".
Він написав п'ять книг про Лучана Фрейда. Викладає написання нон-фікшн в Wellesley College.