Наверх
Меню
Меню
Интервью
09/09
"По другому не могу". Интервью с Ольгой Школьной. Часть 1
IMG_5839-2.jpg
IMG_5839-2.jpg

"По другому не могу". Интервью с Ольгой Школьной. Часть 1

Представить нашего собеседника Ольгу Владимировну Школьную и легко, и сложно одновременно. Легко, потому ее что знают все, кто занят исследованиями и публикациями в области изучения фарфора-фаянса ХІХ ХХ-го веков. Сложно, потому что Ольга Владимировна в этой области человеческого знания предстает в разных качествах, должностях, с разными задачами и видами деятельности.

Если говорить хотя бы о последних пяти годах, то с 2009 г. она была проректором по научной работе Киевского государственного института декоративно-прикладного искусства и дизайна им. М. Бойчука. 2009–2011 – докторант Львовской национальной академии художеств АН. На протяжении последних семи лет – член жюри секции искусствоведения Всеукраинского конкурса-защиты научно-исследовательских работ Малой Академии наук Украины. С 2012 г. – начальник отдела музейного дела Департамента культурного наследия и культурных ценностей Министерства культуры Украины, по совместительству – доцент кафедры искусствоведения и экспертной деятельности Национальной академии руководящих кадров культуры и искусства (преподаватель экспертизы произведений декоративно-прикладного искусства: фарфора, керамики, стекла; основ искусствоведения; истории музеев мира, научной деятельности искусствоведа; критики искусства; анализа произведений искусства; руководитель магистерских работ и аспирантов).

В жюри в Опошне 2010 г.

С 2008 г. – член национального экспертного совета ежегодных национальных конкурсов публикаций по керамологии, гончарству, керамике в Украине (Опошня, Институт керамологии, отделение Института народоведения НАН Украины). С 2009 г. – член Международного редакционного совета по публикациям на тему фарфора и фаянса (Санкт-Петербург, Россия). С 2012 г. – член Международного редакционного совета Антологии фарфора (Россия – Германия – Франция – США – Украина). Основные направления деятельности – данные по производству фарфора и фаянса на украинских землях, тонкокерамические иконостасы Украины, еврейский ритуальный фаянс Украины, стилистика и типология посуды и скульптуры Украины конца ХVІІ – начала ХХІ-го столетия, история производства промышленной керамики Украины, персоналии украинской керамологии, торговые марки производств. Автор более 120 научных работ.

Это было вкратце.

                               Монографии Ольги Школьной

Приятным поводом встретиться стал выход третьей книги Ольги Владимировны об украинском фарфоре «Фарфор-фаянс України. Історія виробництв. Реєстр імен провідних майстрів галузі». Не так давно, в 2011 году свет увидели две ее первые монографии «Київський художній фарфор ХХ сторіччя» и «Фарфор-фаянс України ХХ сторіччя: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси». Шок – это слово далеко не полностью описывает состояние человека, понимающего объем проделанной работы и поданной информации.

Работая в качестве представителя Украины в группе по подготовке марочника по фарфору и фаянсу Российской империи, готовящейся издательством «Среди коллекционеров», Москва во главе с Сергеем Насоновым, мне сразу стало ясно – половину монографии нужно просто «передрать». Эти материалы нигде еще не публиковались, не освещались, мало того – зачастую вообще не были известны. Когда начинаешь читать, оказывается, что помимо фундаментального исторического исследования и глубинного искусствоведческого анализа, эта книга содержит еще что-что – душу автора, готовившего этот материал.

Сотрудничать и обсуждать какие-то вопросы исследований и поисков с О.В. Школьной тоже и легко, и сложно одновременно. Легко потому, что Ольга Владимировна обладает обширными фундаментальными знаниями во всем, что касается нашей украинской фарфоро-фаянсовой промышленности и всегда этими знаниями делится. Сложно, потому что если у Ольги Владимировны другой взгляд на проблему – «ховайся». Мы со смехом вспоминали, как при первых наших встречах Ольга Владимировна каленым железом выжигала в моих текстах топоним «Юго-Западный край», заменяя его на словосочетание «территория современной Украины». Но я тоже не так прост – не сдал свою господствующую высоту в виде цитаты из «Киевского вестника» за 1911-й год, первоисточник дело святое.

  

Страницы из монографии Ольги Школьной        

Групповых портретов и фотографий пейзажей в этой книге не меньше, чем изображений самих изделий, ведь фарфор невозможно исследовать как “вещь в себе”, особенно когда речь идет о производстве. Когда всматриваешься в лица рабочих на снимках, интерьеры заводов и окружающие их ландшафты, начинаешь чувствовать, что душа украинского фарфора где-то здесь. Она не только в эстетике, формах и живописи, но и в судьбах людей, этот фарфор создающих, расписывающих, декорирующих.

         У Ольги Школьной есть свой секрет – находить необходимый материал и восстанавливать причинно-следственные связи ей помогают не только методы научного исследования. Благодаря тому, как она чувствует свой предмет, интуиция порой самым непредсказуемым образом приводит ее к цели. О том, как научная деятельность порой превращается в приключенческий, почти мистический детектив, и о многом другом Ольга Владимировна поведала нам во время беседы во дворике Софии Киевской.

Расскажите, с чего начался Ваш научный интерес к декоративно-прикладному искусству, и к фарфору в частности?

         Еще когда я училась в институте, хотела писать диплом об эпохе модерна и символизма в декоративно-прикладном искусстве. Мне эта тема была близка. Предметом интереса была ювелирная школа Маршака. Но декоративно-прикладным тогда заниматься было не почётно, его относили к так называемому «низовому». Говорили: “Да ладно!.. Декоративно-прикладное – разве это искусство?” В общем, специалистов у нас на это направление исследований не ориентировали, учиться было в Киеве тоже особо не у кого. Кроме того, найти материал по этой теме оказалось проблематично. Поэтому при выборе темы приходилось проявлять настойчивость. У кого-то  это вызывало раздражение, а у кого-то – наоборот, уважение. В общем, когда обратилась в архив, мне сказали: "У нас материала нет, а даже если и есть, то Вы его не получите". В итоге решила исследовать фарфор-фаянс.

         Им заниматься может не каждый. Во-первых потому что, это два основных блока: скульптура (изобразительное и пластическое искусство), и посуда. На самом деле, ведь и скульптурой станковой занимаются единичные исследователи (такие как Л. Лысенко, М. Протас), поскольку необходимо врождённое чутьё и способности к анализу объёмных предметов. А скульптура малых форм – дело особое. Тут одновременно работают принципы архитектоники и промышленного дизайна. Т. е. специфика жанра в том. что фарфоровую посуду можно анализировать с точки зрения архитектурных канонов, а скульптура остается скульптурой в общем смысле этого понятия, только в миниатюре. Этим мне и нравится фарфор, – говорит О. В. Ш., – в этом его основное отличие от остальных видов декоративно-прикладного искусства – здесь есть «твикс» – два в одном.

Живопись на тонкой керамике имеет свои отличительные особенности, но, как говорила Валентина Трегубова, фарфор без кобальта ничто, фарфор без пурпура ничто, фарфор без золота ничто. Сегодня в отечественной тонкой керамике остаётся много неисследованных тем, целых «лакун», которые ждут своего специалиста. Причём при ближайшем рассмотрении часто оказывается, что многие научные «загадки» не открываются после снятия первого «слоя» «отгадок». Сейчас я, например, занимаюсь углублённым исследованием сакральной темы в украинском фарфоре. До меня много материала, как показывают архивы, не держал в руках никто.

         Мне часто задают этот вопрос студенты: "Почему Вы  занимаетесь фарфором?" Мне сложно ответить одной фразой. Занимаюсь потому, что по-другому не могу. Фарфор похож на архитектуру, которая, как известно, сродни музыке, застывшей в камне, только в «белом золоте» – это музыка интимная, сокровенная, очень личная.

Начало творческого пути. Опишне.

Тонкая керамика не всегда подпускает исследователя сразу, часто к ней идут исподволь, издалека. Первую диссертацию  я писала (кандидатскую) по украинскому орнаменталисту, графику и живописцу Михаилу Жуку, который был мало известен как квалифицированный керамист, основатель школы художников украинского послереволюционного фарфора. Зная, что в фондах Музея декоративного искусства есть несколько его работ, я считала своим долгом получить к ним доступ. Пришлось проработать там год прежде, чем мне разрешили их сфотографировать. Когда мне это удалось, просто камень с души упал. На самом деле,  когда ты пишешь о каком-нибудь человеке, ты ему уже что-то должен. Материал идет в руки только тем людям, которые вкладывают туда свою энергию – ты даешь этому эгрегору, и от него же получаешь отдачу в виде интеллектуальных бонусов.

Значит, работа в музее была для Вас обязательством или чем-то больше? Это ведь все-таки постоянное ощущение причастности к истории...

Работать в музее я всегда очень хотела. Когда я попадала в фонды, я совсем не чувствовала отягощения духа времени. Наоборот, от каждой работы ощущались вибрации, оставленные мыслями, чувствами, эмоциями людей их создававших: скульпторов, модельеров, художников. Энергия, которую эти вещи отдают, когда ты находишься рядом с ними, сродни потокам очищения, будто в храме. После общения с первоисточниками, я выходила из фондов как в магии этого «григорианского хорала». У меня за спиной просто крылья вырастали, да такие, что в дверной проем не пройдешь.

Так случилось, что в тот день, когда мне предложили стать ученым секретарем музея, поступило предложение на аналогичную должность в Институте Рыльского  Национальной Академии Наук. 

       

В кругу единомышленников на Виноградовских чтениях в Санкт-Петербурге в стенах ИФЗ в 2009 г.
Слева направо -- потомок рода Леонарда Шауфельбергера, исследователь сакрального фарфора России и Европы Dr. Маркус Шютц (Берлин), его мать Беата Шютц (Берлин), Dr. Татьяна Астраханцева (Москва), Dr. Ольга Школьная (Киев), Dr. Александра Трощинская (Москва).

Так долгое время я, имея двух детей, работала на трех работах – в научном Институте, в Музее и еще редактором в журнале “Ант” (журнал об искусстве, археологии и реставрации). Опыт организационной, научно-исследовательской, поисковой, фондово-музейной работы дал мне очень много – без него мои книги не состоялись бы.

Когда Вы начинали свою научную карьеру, на ниве исследования художественного фарфора-фаянса Украины еще работала Фаина Сергеевна Петрякова. Как сложились ваши отношения?

Когда мы впервые встретились с Фаиной Сергеевной Петряковой, ей было уже почти семьдесят лет. Я ожидала встретить шамкающую зубами бабушку в тапочках и чулочках. Когда я увидела ее огненную прическу, эти элегантные леопардовые ботиночки на шпильках, была просто шокирована. Фаина Сергеевна была женщиной очень эпатажной, громкой, экстравагантной, экзальтированной, и одновременно роскошной, и для тех, кого она любила, доброй. На ней всегда была какая-нибудь фиолетовая чалма или голубая шаль, венецианские бусы или массивные кораллы… Она вообще любила производить незабываемое впечатление.

В молодости Ф. С. Петрякова была не только умной, но и очень красивой. Училась в политшколе, где с ней, видимо, что-то произошло, какое-то потрясение. Я заметила эти нюансы на фотографиях, когда Фаины Сергеевны уже не стало и нужно было помочь упорядочить и инвентаризировать её архив. Отец Петряковой был не простым человеком, после войны занимал должность губернатора Львова, потому ей, чтобы защититься, нужно было вступить в партию и т.д.

  

Страницы из монорафии Ольги Школьной

Фаина Сергеевна в свое время сделала все, что было возможно в тех обстоятельствах, чтобы раскрыть достоинства украинской тонкой керамики. Она как исследователь всегда хотела докопаться до сути, показать высокий фарфор, фарфор именно как произведение высокого искусства, проследить генезис и связать украинский фарфор с королевскими мануфактурами Европы. Но, как Вы понимаете, любые связи с буржуазным искусством тогда были под запретом. Какие там рассказы про царствующие дома, королевские мануфактуры, да еще и в контексте украинского искусства, тем более декоративно-прикладного.

Ф. С. Петряковой не давали выстраивать причинно-следстенные связи украинского фарфора и брендами ведущих королевских домов – раз; буржуазным искусством – два; раскладывать хронологию, опираясь на факты, если наше «белое золото» опережало русское – три. Никаких разговоров про высокую культуру во времена, когда она занималась изучением, и быть не могло априори. Позволялось лишь занижать украинское искусство фарфора до народного, бытового, произведения  должны были выглядеть как можно более местечковыми и шароварными. Писать тогда (в 1970-е – 1980-е, когда Ф. С. начинала свою исследовательскую деятельность) можно было только про все наше, родное, рабоче-крестьянское. А искусство фарфора в Украине – что Вы, и не заикайтесь. Сначала «старший брат» должен был наплодить пятнадцать детей, а потом уже, может быть, что-то можно было сказать про украинское. И то – как про что-то фольклорное, не имеющее особенной художественной ценности: «десь хтось шось там з такого-то села на такому-то там заводі намалював квіточку, як у селі, і всім сподобалося».

Поэтому то, что Фаина Сергеевна смогла написать про сюжетные линии в украинском художественном фарфоре и связать это с традициями европейского высокого фарфора ХІХ-го века, на то время было только ей под силу. Если бы не поддержка ее отца, все эти труды могли и не увидеть свет.

 

В составе группы специалистов по фарфору из СНГ и Европы, приглашённых в Германию

по поводу празднования 300-летия Майсенской мануфактуры. Фото А. и Е. Тархановых.

Фаина Сергеевна была мне очень дорога и, пока она была жива, я просто не могла себе позволить работать на ее научной территории – я ее очень уважала. А Фаина Сергеевна, в свою очередь, оставалась достаточно ревнива к таким параллельным исследованиям, пересечению направлений. Для меня она стала не просто коллегой, а близким, родным человеком, отчасти моим духовным наставником. В одну из наших последних встреч она привезла мне катушку серебряных ниток и подарила со словами: “Пусть это будет твоя нить Ариадны”. У нас с ней были такие тёплые и слегка мистические отношения. В одном из последних телефонных разговоров, она мне сказала: «Оля, помни, линия Марли, линия Марли». Позже я когда-нибудь расскажу об этом, об этой линии. Когда Ф. С. не стало, многие книги у меня падали и сами открывались на нужном месте. В эти минуты я всегда вспоминала её.

На самом деле Фаина Сергеевна всегда думала о том, кто после нее будет продолжать ее дело. Она болела диабетом и, видимо, не могла иметь детей. Во всяком случае, думается, что так и не вышла замуж именно потому – скорее всего, это было ее сознательным решением. Зато, когда видела, например, моих детей – души в них не чаяла. Фарфор, по сути, и стал ее детищем, в которое она вложила всю свою душу. Всю себя без остатка. Прошло много лет (уже 12), но эту женщину я до сих пор люблю и перед ней преклоняюсь, хотя она была дама весьма не простая для многих. Тем не менее, мы с ней были очень близки, часто общались не по работе, а просто так, потому что были на одной волне. Иногда созванивались и могли часами говорить по межгороду...

 В качестве приложения - список научных трудов Ольги Владимировны Школьной. Продолжение следует.

 

Список публікацій О.В. Школьної

  1. Школьная О. Уникальная выставка [о творчестве Г. Гавриленко] / О. Школьная / // Столичная. – 1996. – №19(26). – 15 февраля. – С. 1.
  2. Школьная О. Фёдор Примаченко в Доме художника / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №21-22(28-29). – 17-18 февраля. – С. 1.
  3. Школьная О. Выставка современного декоративно-прикладного искусства американских индейцев / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №27(34). – 23 февраля. – С. 1.
  4. Школьная О. Нетрадиционная живопись / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №27(34). – 23 февраля. – С. 1.
  5. Школьная О. «Чёрная Африка» / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №28-29(35-36). – 24-25 февраля. – С. 1.
  6. Школьная О. Арт-информ / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №28-29(35-36). – 24-25 февраля. – С. 1.
  7. Школьная О. Искусство в сетях / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №28-29(35-36). – 24-25 февраля. – С. 1.
  8. Школьная О. «Оййойой» / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №32(39). – 28 февраля. – С. 1.
  9. Школьная О. Выставка гобеленов / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №33(40). – 29 февраля. – С. 1.
  10. Школьная О. Вайнштейн на Андреевском / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №34(41). – 1 марта. – С. 1.
  11. Школьная О. Выставка графики / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №34(41). – 1 марта. – С. 1.
  12. Школьная О. Выставка мужской обнажённой натуры «Адам» / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №38(45). – 5 марта. – С. 1.
  13. Школьная О. Женская выставка к женскому дню / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №40(43). – 7 марта. – С. 1.
  14. Школьная О. Мистерия движущихся объектов Оксаны Чепелик / О. Школьная // Киевские ведомости. – 1996. – 3 апреля, среда. – С. 2.
  15. Школьная О. Эротические танцы с собственным костюмом, или украинский «Шок сезона» во Франции / О. Школьная // Всеукраинские ведомости. – 1996. – 3 апреля. – С. 11.
  16. Школьна О. Церква, якої немає [про Десятинну церкву Пресвятої Богородиці] / О. Школьна // Діловий кур’єр–Зв’язок. – 1998. – №13(48). – 9 квітня. – С. 12.
  17. Школьна О. Місто-фортеця Судак / О. Школьна // Діловий кур’єр – Зв’язок. – 1998. – №31(66). – 20-26 серпня. – С. 16.
  18. Школьна О. До історіографії творчості Катерини Білокур / Михайло Селівачов, О. Школьна // Червоних сонць протуберанці (Збірник мистецтвознавчих і культурологічних праць до 100-річчя Катерини Білокур). – К.: Артек, 2001. – С. 119-127.
  19. Школьна О. Невідома кераміка Михайла Жука / О. Школьна // Народна творчість та етнографія – 2001. – №4. – С. 86-91.
  20. Школьна О. Доля спадщини Михайла Жука / О. Школьна // Матеріали до українського мистецтвознавства / зб. наук. праць. Вип. І. – К. : Видання ІМФЕ НАНУ ім. М. Т. Рильського, 2002. – С. 233-234.
  21. Школьна О. Кераміка Михайла Жука в колекції ДМУНДМ / О. Школьна // 100 років колекції Державного музею українського народного декоративного мистецтва / Праці ДМУНДМ: за ред. М. Р. Селівачова. – Вип. ХL. – К. : АртЕк, 2002. – С. 111-116.
  22. Школьна О. Геній, який став глиною / До 120-ліття з дня народження Михайла Жука / Ольга Школьна,  Віталій Жежера // Голос України. – 2003. – 4 жовтня. – №187 (3187). – С. 1, 3.
  23. Школьная О. Гений, который стал глиною / Ко 120-летию со дня рождения Михаила Жука / Ольга Школьная, Виталий Жежера // Голос Украины. – 2003. – 4 октября. – №187(3187). – С. 1, 3.
  24. Школьна О. Михайло Жук – професор Української Академії Мистецтв / О. Школьна // Матеріали до українського мистецтвознавства (Пам’яті академіка О. Г. Костюка) / зб. наук. праць. Вип. ІІ. – К. : Видання ІМФЕ НАНУ ім. М. Т. Рильського, 2003. – С. 264-267.
  25. Школьна О. Михайло Жук – професор Української академії мистецтва (До 120-річчя від дня народження) / О. Школьна // Українська академія мистецтва / Дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 10. – К. : Видання УАМ, 2003. – С. 275-278.
  26. Школьна О. Українсько-польські культурні взаємини: Михайло Жук – вихованець Краківської Академії мистецтв / О. Школьна // Українсько-польські культурні взаємини (ХІХ–ХХ століття): Наукове видання / гол. ред. О. Федорук. – К., 2003. – С. 60-70.
  27. Школьна О. Таємничість очевидного (До 95-річчя від дня народження Палажки Глущенко) / О. Школьна // Голос України. – 2003. – 11 жовтня. – №192 (3192). – С. 1, 3.
  28. Школьная О. Таинственность очевидного (К 95-летию со дня рождения Палажки Глущенко) / О. Школьная // Голос Украины. – 2003. – 11 октября. – №192 (3192). – С. 1, 3.
  29. Школьна О. Срібна нитка Фаїни Петрякової / О. Школьна // Голос України. – 2004. – 5 травня. – С. 5.
  30. Школьная О. Серебреная нитка Фаины Петряковой / О. Школьная // Голос Украины. – 2004. – 5 мая. – С. 5.
  31. Школьна О. Рецензія на науковий збірник „100 років колекції Державного музею українського народного декоративного мистецтва / О. Школьна // Праці ДМУНДМ: за ред. М. Р. Селівачова. – Вип. ХL. – К. : АртЕк, 2002.” – АНТ. – 2005. – №13-15. – С. 127-128.
  32. Школьна О. Декоративне мистецтво у творчості Михайла Жука / О. Школьна // Роль музеїв і колекцій народного та декоративного мистецтва у збереженні й розвитку національної культури: Тези конференції до 50-річчя МУНДМ. – К. : Златограф, 2006. – С. 131-136.
  33. Школьна О. В. Рецензія на книгу Савицької Л. Л. „На пути обновления. Искусство Украины в 1890-1910-е годы. – Харьков: ТО Эксклюзив, 2003. – 468 с. : ил.” / Школьна Ольга Володимирівна, Селівачов Михайло Романович // АНТ. – 2006. – №16-18. – С. 136-138.
  34. Школьна Ольга. Михайло Жук, який дуже голосно мовчав / О. Школьна // Художня культура. Актуальні проблеми: Науковий вісник. Вип. ІV. – К. : Фенікс, 2007. – С. 396-408, кольорова вклейка ХХІІ – ХХІІІ.
  35. Школьна Ольга. Михайло Жук, який дуже голосно мовчав / О. Школьна // Образотворче мистецтво. – 2008. – №3. – С. 38-43.
  36. Школьна О. До питання розвитку виробництв промислової кераміки України (фарфор, фаянс, майоліка) к. ХІХ – поч. ХХ ст. / Ольга Школьна // Культура народов Причерноморья. – 2008. – №143. – С. 79-86.
  37. Школьна О. Художні особливості порцеляни Баранівського фарфорового заводу к. ХІХ – початку ХХ століття / О. Школьна // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. праць / за ред. Даниленка В. Я. – Харків: ХДАДМ, 2008. – №8. – С. 119-134.
  38. Школьна Ольга. Роль братів Пржибильських у розбудові фарфоро-фаянсової галузі України к. ХІХ – поч. ХХ століття / О. Школьна // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 15-річчю створення Дежавного історико-культурного заповідника міста Дубна. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2008. – С. 202-207.
  39. Школьна О. Просвітницька діяльність родин острозьких і славутських євреїв-промисловців Шапіро та Зусманів у культурних процесах України др. пол. ХVІІІ – поч. ХХ ст. / О. Школьна // Острозький краєзнавчий збірник. – Вип. 3. – Острог : Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2008. – С. 92-113.
  40. Школьна О. До питання виникнення перших спеціалізованих виробництв промислового санітарного фарфору-фаянсу в Україні (к. ХІХ – поч. ХХ ст.): художні особливості / О. Школьна // Острозький краєзнавчий збірник. – Вип.3. – Острог : Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2008. – С. 114-124.
  41. Школьна О. Мистецтво, народжене у червоному Харкові: творчість Жозефіни Діндо як бренд революції / О. Школьна // Культура України: зб. наук. праць Харківської державної академії культури. / за заг. ред. В. М. Шейка. – Харків: ХДАК, 2008. – Вип. 28. – С. 123-135.
  42. Школьна О. „Соцреалістичний декаданс” Петра Іванченка в світлі стильових пошуків в українській художній порцеляні другої половини ХХ століття. (До 100-річчя від Дня народження визначного українського фарфориста). / Школьна О., Козак М. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. праць / за ред. Даниленка В. Я. – Харків : ХДАДМ, 2008. – №10. – С. 125-136.
  43. Школьна О. Мистецтво як наука: постать Жозефіни Діндо в українських освіті та скульптурі ХХ століття / О. Школьна // Матеріали Четвертої міжнародної наук.-практ. конференції „Жінка в науці та освіті: минуле, сучасне, майбутнє”, КНТУ „КПІ”, 6 – 8 листопада 2008 р. – К.: 2008. – С. 306-313.
  44. Школьна О. Сантехнічний фарфор-фаянс України ХІХ – початку ХХ століття в світлі історії розвитку дизайну гігієнічної кераміки / О. Школьна // Матеріали 7-ї Всеукраїнської наукової конференції „Актуальні питання історії науки і техніки. – К., 2008. – С. 163-165.
  45. Школьна О. Сантехнічний фарфор-фаянс України (ХІХ – початок ХХ століття) / О. Школьна // Питання історії, науки і техніки. – 2009. – №5 (9). – С. 27-34.
  46. Школьна О. Слов’янські заводи промислової кераміки: підприємство Тов-ва М. С. Кузнецова – Я. К. Ессена і АТ „Лянге і Дзевульський” епохи модерну / О. Школьна // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. праць / за ред. Даниленка В. Я. – Харків : ХДАДМ, 2008. – №13. – С. 150-162.
  47. Школьна О. Слов’янські осередки промислової кераміки епохи модерну як джерело формування мистецьких прерогатив визначної художниці фарфору Наталі Максимченко (1916, с. Тетянівка під Слов’янськом, Дон. обл. – 1978, Москва) / О. Школьна // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті / за заг. ред. Н. Є. Трегуб. – Харків : ХДАДМ, 2008. – № 4, 5, 6. – С. 115-122.
  48. Shkolna O. Symmetry and harmony in porcelain forms // Symmetry: Art and Science / Jurnal of the Interdisciplinary Study of Symmetry 2008 / 1-4. Editors: George Lugosi and Denes Nagy and Oleg Bodnar. Book of Extended Abstracts of the International scientiic conference “Harmony of Forms and Processes: Nature, Society, Science and Art” 6 to 12 October 2008. Host Institution: L’viv National Academy of Arts and Lvav Organazation of National Association of Architects / O. Shkolna. – Lviv, 2008. – P. 202-205, 247.
  49. Школьна О. До питання атрибуції фраґментів мецо-майолікових сакральних предметів епохи модерну двох українських храмів: Петровської церкви Вовчанського повіту на Харківщині та з с. Саливінки Київського повіту / О. Школьна // Культура України: зб. наук. праць Харківської державної академії культури. – Вип. 26. – Харків : ХДАК, 2009. – С. 35-47.
  50. Школьна О. До питання термінології пічної кераміки: еволюція вогнищ, печей, груб, ватранів, камінів, „кухонь-плит” / О. Школьна // Софійські читання. Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції „Пам’ятки Національного заповідника „Софія Київська”: культурний діалог поколінь” (Київ, 25 – 26 жовтня 2007 р.). – К. : Вид-во „Горобець”, 2009. – С. 350-362.
  51. Школьна О. До питання термінології пічної кераміки: еволюція вогнищ, груб, печей, камінів, „кухонь-плит” (зі словником) / О. Школьна // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті / за заг. ред. Н. Є. Трегуб. – Харків : ХДАДМ, 2009. – №1, 2. – С. 60-70.
  52. Школьна О. Сантехнічний фарфор-фаянс України ХІХ – початку ХХ століття в світлі історії розвитку дизайну гігієнічної кераміки / О. Школьна // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті / за заг. ред. Н. Є. Трегуб. – Харків : ХДАДМ, 2009. – №3, 4. – С. 82-90.
  53. Школьна О. Фаїна – Файна – Таїна. На пошану Фаїни Петрякової (23.09.1931 – 05.06.2002) / О. Школьна // Оприлюднено в Інтернет-мережі на сайті „Мігдаль”, 2009.
  54. Школьна О. Фарфорові та меццо-майолікові іконостаси України другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. в контексті садибної культури і меценатства / О. Школьна // Матеріали наукових праць Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника „Світ садибної культури” – ІХ Кримських міжнародних наукових читань, 2008 р. – Сімферополь, 2009. – С. 87-93.
  55. Школьна О. До питання створення зведеного каталогу іудаїки в музейних збірках України / О. Школьна // Оприлюднено в Інтернет-мережі на сайті „Мігдаль”, 2009.
  56. Школьна О. Український художній фарфор від супрематизму до постпостмодернізму (1920-90-ті рр.): сучасний погляд / О. Школьна // Народознавчі зошити. – 2009. – №5-6. – С. 806-810.
  57. Школьна О. Маловідомі заводи фаянсу і фарфору в с. Барашах, Крем’янці й Олевську (нині Ємільчинського р-ну Житомирської області) наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. / О. Школьна // П’ятнадцяті Сумцовські читання: Зб. матер. наук. конф., присв.155 річниці з Дня народж. укр. вченого, ак. АН України М. Ф. Сумцова, 17 квітня 2009 р. / Наук. видання. – Харків : Оригінал, 2009. – С.105-108.
  58. Школьна О. Постать Бориса Лисіна в історії українського мистецтва та архітектури / О. Школьна // Матеріали круглого столу „Історія України – очима молоді. Практична допомога музеїв вищих навчальних закладів»: До 110-річчя НТУУ «КПІ» / редкол. : М. Ю. Ільченко та ін. – К., 2009. – С. 59-61.
  59. Школьна О. Невідомі фрагменти втраченого сакрального начиння та тонкокерамічних іконостасів України ХІХ – початку ХХ століття / О. Школьна // Могилянські читання ׳2008: Збірник наукових праць. – К. : Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2009. – С. 280-296.
  60. Школьна О. Розписи фарфору Олени Жернової: сторінка „Червоної книги” Північнопричорноморської україніки межі ХХ – ХХІ століття / О. Школьна // Образотворче мистецтво. – 2009. – №1. – С. 130-133.
  61. Школьна О. Поява тонкокерамічних іконостасів України як „руського дива” / О. Школьна // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 5 / Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі. – Суми: Університетська книга, 2009. – С. 133-144: кольор. вкл.
  62. Школьная О. Критерии художественности и проблемы рынка современного фарфора / О. Школьна // Современное искусство в контексте глобализации: наука, образование, художественный рынок: материалы ІІ Всероссийской научно-практической конференции, 30 января 2009 г. – СПб. : Изд-во СПбГУП, 2009. – С. 59-62.
  63. Школьна О. Вироби сантехнічного фарфору-фаянсу України ХІХ – початку ХХ ст. у світлі історії розвитку дизайну гігієнічної кераміки та її типології // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія: Зб. наук. пр. з мистецвознавства і культурології / Інст-т пр. суч. мист. Акад. мист-в України; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Роготченко (гол. ред.), А. А. Пучков (заст. гол.) та ін. / О. Школьна. – К. : ІПСМ АМУ; КЖД "Софія", 2009. – Вип. 6. – С. 435-456.
  64. Школьная О. Творчество Жозефины Диндо / О. Школьная // Современные тенденции развития декоративно-прикладного искусства и дизайна: Всероссийский сборник научных трудов. / отв. ред. : М. С. Соколова, М. В. Соколов. – Вып. 5. – М. – Магнитогорск: МаГУ, 2009. – С. 65-73.
  65. Школьна О. Ритуальний фаянс Любичі Королівської кінця ХІХ – початку ХХ століття в світлі мистецьких рефлексій творчості юдеїв різних країн світу / О. Школьна // Східний світ. – 2009. – №3. – С. 114-128.
  66. Школьна О. Типологія, художні особливості, стилістика єврейського ритуального фаянсу кінця ХІХ – початку ХХ століття / О. Школьна // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. праць / за ред. В. Я. Даниленка. – Харків: ХДАДМ, 2009. – №9. – С. 138-158.
  67. Школьна О. Школи фабрично-заводського навчання при фарфоро-фаянсових виробництвах в контексті реанімації мистецької освіти на підприємствах (на прикладі Будянського фаянсового заводу, 1920-ті – 1940-ві рр.) / О. Школьна // Вісник ЛНАМ. – Вип. 20. – Львів : ЛНАМ, 2009. – С. 44-56.
  68. Школьна О. Специфіка господарювання українських виробництв фарфору та фаянсу впродовж к. ХVІІІ – поч. ХХ століття: передумови формування галузі / О. Школьна // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку – наукові записки РДГУ. – 2009. – №15. – С. 9-14.
  69. Школьна О. Творчість опішнянки Єлизавети Трипільської: від імпресіонізму до Ар Деко / О. Школьна // Актуальні питання культурології: Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології: У 2-х т. – Вип. 8. – Рівне : РДГУ, 2009. – Т. 2. – С. 11-18.
  70. Школьна О. Роль фахівців-євреїв у розвитку художньої і технологічної частин українських підприємств фарфору і фаянсу к. ХІХ – поч. ХХ століття / О. Школьна // Історія музейництва і пам'яткоохоронної справи в Острозі та на Волині: наук. зб. за матеріалами Другої наукової конференції «Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині», яка відбулася 15 травня 2009 р. в м. Острозі Рівненської області з нагоди 100-річчя з дня заснування Братства імені князів Острозьких. Вип. ІІ. – Острог, 2009. – С. 269-287.
  71. Школьна О. Еврейские художники в украинском фарфоре-фаянсе конца ХІХ – начала ХХ века / О. Школьная // Сходознавчі студії. Вип. 2 Центру сходознавства Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Харків : ХДАДМ, Центр сходознавства, 2009. – №12. – С. 145-164.
  72. Школьна О. Пластика Жозефіни Діндо / О. Школьна // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 16. / за ред. В. Щербака. – К., 2009. – С. 186-195.
  73. Школьна О. Сучасні тенденції в дизайні музичних інструментів (спінетів, верджіналів, клавесинів): творчість художника-педагога Олесі Варкач / О. Школьна // Образотворче мистецтво. – 2009. – №3. – С. 92-94.
  74. Школьная О. Группа «азиатского фаянса» будянского филиала Товарищества Кузнецовых эпохи модерна / О. Школьная // Россия – Восток. Контакт и конфликт мировоззрений: материалы ХV Царскосельской научной конференции: сб. научных статей в 2-х ч. Ч. II. – СПб., 2009. – С. 287-295.
  75. Школьна О. Методичні рекомендації для індивідуального засвоєння студентами теми „Сантехнічний фарфор та фаянс України ХІХ – початку ХХ століття: типологія, художні особливості, стилістика” з програми курсу „Історія мистецтва за фахом (художня кераміка)” / факультет „ДПМ” Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. – К., 2009. – 24 с. : іл.
  76. Школьна О. Методичні рекомендації для індивідуального засвоєння студентами теми „Ритуальний єврейський фаянс України кінця ХІХ – початку ХХ століття: типологія, художні особливості, стилістика” з програми курсу „Історія мистецтва за фахом (художня кераміка)” / факультет „ДПМ” Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. – К., 2009. – 24 с. : іл.
  77. Школьна О. Методичні рекомендації для індивідуального засвоєння студентами теми „Фарфорова лялька України к. ХІХ – ХХ століття. Історія розвитку. Функціональні та художні особливості. Номінація” з програми курсу „Історія мистецтва за фахом (художня кераміка)” / факультет „ДПМ” Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. – К., 2009. – 24 с. : іл.
  78. Школьна О. Методичні рекомендації для індивідуального засвоєння студентами теми „Фарфорові та фаянсові іконостаси України другої половини ХІХ – початку ХХ століття: типологія, художні та технічні особливості, стилістика” з програми курсу „Історія мистецтва за фахом (художня кераміка)” / факультет „ДПМ” Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. – К., 2009. – 24 с. : іл.
  79. Школьная О. Типология, художественные особенности, стилистика еврейского ритуального фаянса Любечи Королевской (Западная Украина) конца ХІХ – начала ХХ века / Ольга Школьная // Виноградовские чтения в Петербурге. Предприятия. Коллекции. Эксперты / Материалы международных научно-практических конференций. 2007–2009 / О. Школьная. – СПб., 2009. – С. 365-374.
  80. Школьная О. Фарфоровые и фаянсовые иконостасы эпохи историзма и модерна заводов А. М. Миклашевского, братьев Кузнецовых и мастерских Миргорода: Украинские коллекции // Виноградовские чтения в Петербурге. Предприятия. Коллекции. Эксперты / Материалы международных научно-практических конференций. 2007–2009 / О. Школьная. – СПб., 2009. – С. 329-342.
  81. Школьная О. Ар Деко Украины. Эволюция. Мастера. Художественные особенности // Виноградовские чтения в Петербурге. Предприятия. Коллекции. Эксперты / Материалы международных научно-практических конференций. 2007–2009 / О. Школьная. – СПб., 2009. – С. 442-453.
  82. Школьна О. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Павельчук Іванни Андріївни «Художні моделі реактивації абстрактного живопису в Україні (1980–2010)», виконаної за спеціальністю 17.00.05 – образотворче мистецтво, Харківська державна академія дизайну і мистецтва. Листопад 2010 р.
  83. Школьна О. Роль єврея-промисловця Ушера Сігала у формуванні новітніх порцеляни та фаянсу на межі ХІХ – ХХ століття / О. Школьна // Оприлюднено в Інтернет-мережі на сайті „Мігдаль”, 2010.
  84. Школьна О. Фарфорова лялька. Історичне минуле. Семантика. Художні та функціональні аспекти //Лялька як знак, образ, функція: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Другі читання Марка Грушевського» / за ред. О. Найдена / О. Школьна. – К. : ВД «Стилос», 2010. – С. 12-28.
  85. Школьна О. Гламур як новітня квазіестетична категорія в системі критеріїв художньості сучасного твору з порцеляни / О. Школьна // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. / редкол.: А.Чебикін (голова) та ін.; ІПСМ НАМ України. – К. : Муз. Україна, 2010. – С. 186-194.
  86. Школьна О. Віхи розвитку управління і господарювання в галузі фарфору-фаянсу України останнього століття / О. Школьна // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія: зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурології / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Національної акад. мист-в України; редкол. : В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Роготченко (гол. ред.),  А. О. Пучков (заст. голови) та ін. – К. : ХІМДЖЕСТ, 2010. – Вип. 7. – С. 411-431.
  87. Школьная О. Адаптация носителей славянской культуры в исламском социуме: творчество азербайджанской художницы украинского происхождения Елизаветы Трипольской / О. Школьная // Проблемы искусства и культуры. Международный научный журнал / Институт архитектуры и искусства Национальной Академии Наук Азербайджана. – Баку, 2010. – №1 (31). – С. 262-273.
  88. Школьна О. Географія творчих пошуків Петра Мітковіцера: Одеса, Париж, Москва, Магнітогорськ – 0,58 а.а., 2 іл. подано до друку до збірника «Художня культура” / О. Школьна // Художня культура. Актуальні проблеми: наук. вісник / Ін-т проблем сучасн. мистецтва НАМ України; редкол. В.Сидоренко (голова), О. Федорук (відп. ред.), І. Безгін та ін. – К. : ХІМДЖЕСТ, 2010. – Вип. 7. – С. 559-570.
  89. Школьна О. Павло Іванченко і нові штрихи до портрета митця та діяльності Межигірського художньо-керамічного інституту / О. Школьна // Вісник ЛНАМ. – Вип. 21. – Львів, 2010. – С. 296-305.
  90. Школьна О. Образи великосвітського життя у cкульптурі малих форм Пациківської фаянсової фабрики поч. ХХ ст. / О. Школьна // Вісник Прикарпатського національного університету: Мистецтвознавство. – Вип.19-20 (До 70-річчя заснування Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника). – Івано-Франківськ, 2010. – С. 18-25.
  91. Школьна Ольга. Порцелянові та фаянсові іконостаси епохи модерну заводів Товариства Кузнецових і майстерень Миргороду з українських колекцій / О. Школьна // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. – Львів : Львівський музей історії релігії; вид-во «Логос», 2010. – Кн. ІІ. – С.860-868.
  92. Школьная О. Появление модерной скульптуры малых форм на Пациковской фаянсовой фабрике в период польской экспансии: национальная идентичность и духовная традиция украинцев на пограничных территориях // Материалы III  Российского культурологического конгресса с международным участием (27–29 октября 2010 г.) / О. Школьная // Опубликовано на официальном сайте Конгресса в Интернете.
  93. Школьна О. Методологічні засади вивчення українського фарфору-фаянсу к. ХІХ – поч. ХХІ століття // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні: зб. наук. пр. / НАМ України. Ін-т проблем суч. мист-ва; Редкол. : В. Д. Сидоренко (голова), І. Д. Безгін, Г. І. Веселовська та ін. / О. Школьна. – К. : Муз. Україна, 2010. – Вип. 6: Творчість та новітні техно логіч ні аспекти мистецької освіти в Україні. – С. 298-315.
  94. Школьная О. «Географическая» тема в искусстве советского фарфора 1920-х – 1950-х гг. / О. Школьная //  География искусства. Сборник статей. Вып.VI - М.: Институт наследия 2011. – С. 131-153: ил.
  95. Школьна О. Вивчення українського мистецтва промислової тонкої кераміки ХХ-го століття: різниця в художньо-стильових домінантах з російськими порцеляною-фаянсом / О. Школьна // Народознавчі зошити. – 2011. – №4. – С. 739-744. – ISSN 1028-5091.
  96. Школьна Ольга. Павло Іванченко відомий і невідомий: реакція на статтю з книги Ярослава Кравченка «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен» (К. : Оранта, 2010. – С.156-157) / О. Школьна // Записки НТШ. – Т. CCLXI: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецта / ред. О. Купчинський. – Львів, 2011. – С. 706-710: іл.
  97. Школьная О. Истинное величие духа и черты «этнографического мимезиса» в восточном скульптурном «эпосе» Елизаветы Трипольской / О. Школьная // Проблемы искусства и культуры: научный сборник Института искусства и архитектуры Азербайджанской Академии Наук. – Баку, 2011. – С. 122-135: ил.
  98. Школьна О. Формування стилістики українського фарфоро-фаянсового посуду наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ століть / О. Школьна // Мистецтвознавство’2011: науковий збірник Спілки критиків та істориків мистецтва. – Львів, 2011. – С. 163-176.
  99. Школьна О. Роздуми про твори академічної кераміки в експозиції «Керампік – 2010» (Рецензія на виставку в Опішному) / О. Школьна // КерамПІК-2010: Альбом-каталог. – Опішне : Українське народознавство, вид-во Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, 2011. – С. 70-74.
  100. Школьна О. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Отрох Наталії Володимирівни «Розвиток фаянсового виробництва в Україні наприкінці XVIII – початку XX ст. (на прикладі Києво-Межигірської та Будянської фаянсових фабрик)», виконаної за спеціальністю. 07.00.01 – історичні науки; Нац. ун-т «Києво-Могилянська Академія». – К., 2011. Вересень 2011 р.
  101. Школьна О. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Щербань Олени Василівни «Гончарні школи Опішні: збереження й розвиток професійних знань і традицій (1894 – 2000)», виконаної за спеціальністю 07.00.05 – історичні науки, Інститут народознавства НАН України. – Львів, 2011. Листопад 2011 р.
  102. Школьна О. Фарфор-фаянс України ХХ століття: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси. В 2-х кн. Т. І. – К. : Інтертехнологія, 2011.– 400 с. : іл.
  103. Школьна О. Київський художній фарфор ХХ століття. – К. : День Печати, 2011. – 400 с. : іл.
  104. Школьная О. Сакральное и профанное в украинском фарфоре: от ночных бдений до морфологии развлечений / О. Школьная // Ночь: закономерности, ритуалы, искусство: Вып. 3 / ред.-сост. Е. В. Дуков. – М. ; СПб. : Нестор-История, 2012. – С. 325-339: ил.
  105. Школьна О. Творчість опішнянки Єлизавети Трипільської в контексті стильових трансформацій першої третини ХХ століття / О. Школьна // Культура України: Збірник наук. праць Харківської державної академії культури. – Вип.29. – Харків : ХДАК, 2010. – С. 141-150.
  106. Школьна О. Школи фабрично-заводського навчання при фарфоро-фаянсових виробництвах в контексті реанімації мистецької освіти на підприємствах (на прикладі Будянського фаянсового заводу, 1920-ті – 1940-ві рр.) / О. Школьна // Вісник ЛНАМ. – Вип. 20. – Львів : ЛНАМ, 2009. – С. 44-56.
  107. Школьна Ольга. Внесок єврея Ушера Сігала (Сегала) в розвій української фарфоро-фаянсової промисловості початку ХХ століття / О. Школьна // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст]: зб. наук. пр. / за заг. ред. В. Я. Даниленка; упоряд. Є. О. Котляр. – Харків : ХДАДМ, 2010. – С.292-309. (Мистецтвознавство: №8, Сходознавчі студії: вип. 3. Єврейське мистецтво і український контекст. Обрії традиційної єврейської культури). – ISSN 1993-6400 (Print), ISSN 1993-6419 (Online)
  108. Школьна О. Специфіка господарювання українських виробництв фарфору та фаянсу впродовж к. ХVІІІ – поч. ХХ століття: передумови формування галузі / О. Школьна // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку – наукові записки РДГУ. – 2009. – №15. – С.9-14.
  109. Школьная О. География творчества Петра Митковицера в искусстве скульптуры: Одесса – Париж – Москва – Магнитогорск / О. Школьная // Современные тенденции развития декоративно-прикладного искусства и дизайна: периодический научный журнал / отв. ред. М. С. Соколова, М. В. Соколов. – Москва – Магнитогорск: МаГУ, 2010. – Вып. 6. – С. 69-76.
  110. Школьна О. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Жердєва Віталія Вікторовича „Сакральне мистецтво в православних храмах Німеччини (ХІХ – початок ХХ ст.)”, виконаної за спеціальністю 17.00.05 – образотворче мистецтво, Харківська державна академія дизайну і мистецтва. Січень 2010 р.
  111. Школьная О. Барановский фарфоровый завод эпохи Грипари (конец ХІХ – начало ХХ века) / О. Школьная // Ведущие мастера фарфора Императорской России: Материалы семейных архивов и коллекций: Барановский фарфор в эпоху Грипари / сост. Е. М. Тарханова (С.-Петербург), А. Грипари (Швейцария). – СПб. : Изд-во Политехн. ун-та, 2011. – С. 58-105.
  112. Школьна О. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Харлана Олександра Вікторовича «Особливості типологічної еволюції дерев’яної храмової архітектури на території півдня України сер. ХVIII – поч. ХХ ст. (на прикладі Катеринославської губернії)», виконаної за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури, Одеська державна академія будівництва і архітектури і мистецтва. Березень 2010 р.
  113. Школьна О. Методологічні засади вивчення українського фарфору-фаянсу к. ХІХ – поч. ХХІ століття / О. Школьна // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні: зб. наук. пр. / НАМ України. Ін-т проблем суч. мист-ва; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), І. Д. Безгін, Г. І. Веселовська та ін. – К. : Муз. Україна, 2010. – Вип. 6: Творчість та новітні технологічні аспекти мистецької освіти в Україні. – С. 298-315.
  114. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Павельчук Іванни Андріївни «Художні моделі реактивації абстрактного живопису в Україні (1980 – 2010)», виконаної за спеціальністю 17.00.05 – образотворче мистецтво, Харківська державна академія дизайну і мистецтва. Листопад 2010 р.
  115. Школьная О. Полесские мотивы в творчестве Валентины Трегубовой / О. Школьная // Пытанні мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі. Вып. 11. / Ін-т мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі імя К. Крапівы НАН Беларусі; навук. рэд. А. І. Лакотка. – Мінск, 2011. – С. 602-607.
  116. Школьна О. Вивчення українського мистецтва промислової тонкої кераміки ХХ-го століття: різниця в художньо-стильових домінантах з російськими порцеляною-фаянсом / О. Школьна // Народознавчі зошити. – 2011. – №4. – С. 739-744.
  117. Школьна О. Взаємозв’язок всенощників православної традиції та єврейських хлібниць з кіарами в українському фаянсі ХІХ – початку ХХ століття / О. Школьна // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. – Львів : Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії; вид-во «Логос», 2011. – Книга ІІ. – С. 579-587: іл.
  118. Школьна О. Типологічні особливості еволюції форм терінів українського фарфору-фаянсу Правобережжя кінця ХVІІІ – початку ХХ століття / О. Школьна А. Титаренко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції пам’яті Валентини Трегубової: Європейський університет, Житомирська філія. – Житомир, 2011. – С. 28-30.
  119. Школьна Ольга. Жовква і Глинсько: найбільш давні виробництва тонкостінного фаянсу, започатковані Яном Собєським на українських землях / О. Школьна // Записки НТШ. – Т. CCLXI: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецта / ред. О. Купчинський. – Львів, 2011. – С. 431-451: іл.
  120. Школьна О. Жовква і Глинсько: два найбільш давні виробництва тонкостінного фаянсу, започатковані Яном Собєським на українських землях / О. Школьна // Жовківські читання 2011: Збірник статей першої наукової конференції «Музей в сучасному світі» / Львівська галерея мистецтв. Упорядник С. Каськун. – Львів : Вид-во «Растр-7», 2011. – С. 207-219.
  121. Школьна О. До питання про зведення марок вітчизняної тонкої кераміки (на прикладі аналізу видання «Марки фарфора, фаянса, майолики русские и иностранные: пособие для любителей и коллекционеров. – М. : Изд-во В.Шевчук, 2007. – 216 с.») / О. Школьна // Тези Міжнародної наукової конференції «Музеї та галереї в міській культурі: історія та сучасність», Одеса (кафедра культурології та мистецтвознавства гуманітарного факультету Одеського національного політехнічного університету спільно з Музеєм сучасного мистецтва Одеси), 2011. – С. 17.
  122. Школьна О. Соціокультурна антропологія Прота Потоцького і його натхненна «фарфорова» ентелехія в світлі ідей масонства / О. Школьна // Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині: наук. зб. – Вип. 3. – Острог, 2011. – С. 266-305.
  123. Школьна О. Формування стилістики українського фарфоро-фаянсового посуду наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ століть // Мистецтвознавство’2011: науковий збірник Спілки критиків та істориків мистецтва. – Львів, 2011. – С. 163-176.
  124. Школьна О. Фарфор-фаянс України ХХ століття: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси : в 2-х кн. Кн. І / Ольга Школьна. – К. : Інтертехнологія, 2011. – 400 с. : іл.
  125. Школьна О. Київський художній фарфор ХХ століття / Ольга Школьна. – К. : День Печати, 2011. – 400 с. : іл.
  126. Школьная О. Эстетика образа жизни: дворянское гнездо и ансамбли церковных интерьеров из фарфора украинско-российского магната Андрея Миклашевского / О. В. Школьная // Воронцовы и русское дворянство: между Западом и Востоком / Алупкинский дворцово-парковый музей-заповедник: Сборник научных докладов. – Симферополь, 2012. – С. 393-397.
  127. Школьная О. В. Передел культурного наследия и современного художественного пространства в области фарфора на территории стран СНГ и Европейского Союза под влиянием культуртрегерства Китая / Ольга Владимировна Школьная // Пытанні мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі / НАН Беларусі, Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору імя К. Крапівы; навук. рэд. А. І. Лакотка. – Вып. 12. – Мінск : Права і эканоміка, 2012. – С. 601-605.
  128. Школьная О. В. Творчество воспитанников Одесского художественного училища Александра и Тамары Крыжановских на фарфоровых заводах Украины второй половины ХХ века / Ольга Владимировна Школьная // Актуальные проблемы мировой художественной культуры: материалы Международной научной конференции, посвящённой памяти профессора У. Д. Розенфельда (Гродно, 5-6 апреля 2012 г.) / Учреждние образования «Гродненский государственный университет». В 2-х частях. Ч. 2. – Гродно : ГрГУ им. Я. Купалы, 2012. – С. 214-219.
  129. Школьная О. В. Постмодернизм и стайлинг в фарфоре Сусанны Михайловны Сараповой / О. В. Школьная // Современные тенденции развития декоративно-прикладного искусства и дизайна. – Москва – Магнитогорск, 2011. – Вып. 7. – С. 50-58.
  130. Школьная О. В. Санитарный фарфор и фаянс Украины в составе России ХІХ – начала ХХ века: история выпуска, типология, терминология, приоритетные направления собирательства / Ольга Владимировна Школьная // Сборник материалов VІ-й научно-практической конференции «История техники и музейное дело» / Московский Политехнический музей (Москва, 10-11 декабря 2008 г.). – М., 2012. – С. 75-84.
  131. Школьная О. Фаянсовые фабрики князей Радзивиллов в контексте изучения инфраструктуры замковых комплексов Украины, Беларуси и Польши как объектов всемирного культурного наследия и туризма / Ольга Школьная // Науковий вісник «Межибіж» : матеріали VІ науково-краєзнавчої конференції «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України» (Меджибіж, 28-29 жовтня 2011 р.) / Управління культури Хмельницької облдержадміністрації, Державний історико-культурний заповідник «Межибіж», Центр дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ при Кам’янець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка та Інститут історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. – Меджибіж, 2012. – Частина друга. – С. 143-154.
  132. Школьна О. Робоча програма з дисципліни «Аналіз творів мистецтва»: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв / О. Школьна. – К. : НАКККіМ, 2012. – 16 с.
  133. Школьна О. Робоча програма з дисципліни «Художня критика»: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв / О. Школьна. – К. : НАКККіМ, 2012. – 16 с.
  134. Школьная О. Фаянсовые фабрики князей Радзивиллов в контексте изучения инфраструктуры замковых комплексов Украины, Беларуси и Польши как объектов всемирного культурного наследия и туризма / Ольга Школьная // Международная научная конференция «Историческое наследие Радзивиллов» : сб. материалов междунар. науч. конф. (г. Несвиж, 23-24 мая 2013 г.) / отв. за вып. С. Егорейченко. – Минск : Зималетто, 2013. – С. 149-164.
  135. Школьна О. Кохання і фарфор: посуд для інтимного простору. Куртуазний характер окремих термінологічних дефініцій / Ольга Школьна // Твердиня над Іквою: Матеріали міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 520-річчю Дубенського замку / Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Державний історико-культурний заповідник міста Дубна. – Дубно, 2012. – С. 232-238.
  136. Школьна О. Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв / Ольга Школьна // Праці Центру пам’яткознавства : зб. наук. пр. / за ред. О. Титової та ін.; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012. – С. 246-255.
  137. Школьна О. Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: руйнація стереотипів про типологію форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв і встановлення дійсного стану речей / О. Школьна // Острозький краєзнавчий збірник. – 2012. – Вип. 5. – С. 345-356.
  138. Школьна О. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Пархоменко Галини Анатоліївни «Іспано-каталонський модерн: становлення і стильові прояви», виконаної за спеціальністю 26.00.01 – теорія й історія культури (галузь знань мистецтвознавство). Лютий 2013 р.
  139. Школьна О. Фарфор-фаянс України. Історія виробництв. Таблиці. Реєстр імен провідних майстрів галузі / Ольга Школьна. – К. : День Печати, 2013. – 400 с. : іл.
  140. Школьная О. Отзыв на автореферат кандидатской диссертации Пинчук Наталии Сергеевны «Ювелирные украшения костюма ІХ–ХІІІ веков (факторы формирования и стилистические особенности художественной традиции на территории Беларуси)», представленный на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17:00:04 изобразительное и декоративно-прикладное искусство и архитектура. Травень 2013 р.
  141. Школьна О. Рецензія на наукову роботу дійсного члена секції мистецтвознавства МАН Ніколюк Ольги Юріївни «Специфіка розвитку рукописних карт українських земель XVII–XVIII століть». Грудень 2013 р.
  142. Школьна О. В. Фаянсовий трактирний посуд і «танжери» в побуті українців ХІХ – першої половини ХХ століття / О. В. Школьна // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. – Вип. 13. – К. : Фенікс, 2013. – С. 224-234.
  143. Школьна О. Дибинецька фаянсова фабрика графів Браницьких на Київщині: за першоджерелами / О. Школьна // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії’2013. – №5(16). – К. : Фенікс, 2013. – 245-252.
  144. Школьна О. Експеримент у ювелірно-архітектурному фарфорі Льядро: вектори неосимволізму, ар деко у світлі постпостмодерних тенденцій / О. Школьна // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Експеримент у сучасній керамології / за ред д.і.н. О. Пошивайла. – Опішне : Українське народознавство, 2013. – Кн. ІV. – Т. І. – С. 411-425.
  145. Школьная О. Автор фарфоровой вазы исполненой к 40-летию Белорусской ССР Владимир Васильевич Лапин / Ольга Школьная // Традыцыі і сучасны стан культуры і мастацтваў : У 5 частках. Ч. 2 : Праблемы захавання і папулярызацыі культурнай спадчыны : мат. Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі : г. Мінск, 25–26 красавіка 2013 г. / уклад. Ю. В. Пацюпа; рэдкал. : А. І. Лакотка [i iнш.]; Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры НАН Беларусi. – Мінск : Права і эканоміка, 2013. – С. 148-152.
  146. Школьна О. Фарфорові іконостаси, біля яких молився останній гетьман України / О. Школьна // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / Упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. – Львів : Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії; вид-во «Логос», 2014. – Книга ІІ. – С. 464-473.
  147. Школьная О. Роль дипломатов, банкиров и купцов Прота Потоцкого и Петра Теппера в налаживании торговых путей России и Европы через порты Черного и Азовского морей (конец ХVІІІ века) // Коломна – Москва, 2014. Электронные ресурсы Киберленинки.
  148. Школьна О. Відгук на автореферат кандидатської дисертації Титаренко Анни Олександрівни «Фарфор-фаянс Волині кінця ХVІІІ – початку ХХ століття в музейних колекціях України», виконаної за спеціальністю 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство (історичні науки), Центр пам’яткознавства  Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Травень 2014 р.
  149. Школьна О. Києво-Межигірська фаянсова фабрика / О. Школьна // Пам’ятки України. – 2014. – №9 (вересень). – С. 48-59.
  150. Школьна О. Межигірський керамічний технікум-інститут / О. Школьна // Пам’ятки України. – 2014. – №9 (вересень). – С. 60-65.
комментарии
Календарь
14/12

«Полёты во сне и наяву» Проект «Полёты во сне и наяву» это путешествие на ковре-вертолёте сквозь кроличью нору в сказочную Страну Чудес.  Место, в котором нет ...

15/12

NEW BEGINNING. КОЛЛЕКТИВНАЯ ВЫСТАВКА ЖИВОПИСИ И СКУЛЬПТУРЫ 15 декабря SPIVAKOVSKA ART:EGO GALLERY презентует коллективную выставку живописи и скульптуры от украинских художниц NEW BEGINNING. В проекте ...

15/12

15 декабря в 19:00 в Доме кино (ул.Саксагансокго, 6) состоится творческий вечер, посвященный 200-летию со дня рождения гениального художника-мариниста Ивана Айвазовского. Иван Константинович Айвазовский ...

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **