Наверх
Меню
Меню

Мои лоты

Umberto

Рейтинг:
(183)
Рейтинг по сделкам:
+0 -0
Дата рождения
08/06/1959
Регион:
Украина, Киев
Все лоты пользователя
Подписаться
Тип записи
Категории
Дата публикации
Тег

  13 грудня стартує Бієнале «Art-Bread». Організована об'днанням «Хлєбзавод» та за підтримки місцевих партнерів. Універсальні цінності – не універсальні: те, що бачиться добром та злом в очах одного, перед іншим постає у протилежному значенні. Сьогодні людство стоїть перед загрозою втрати вектору життя, через відсутність очевидних «правильних речей», і вимушене шукати хоч щось універсальне деінде.  ХЛІБ – це їжа для всіх: митців та робочих, багатих та знедолених, лівих та правих, толерантних та радикальних. ХЛІБ – річ проста і зрозуміла: матеріальна, присутня, смачна, необхідна. ХЛІБом та видовищами римські імператорів приборкували народні маси. Від діда-прадіда ми зустрічаємо бажаних гостей ХЛІБом-сіллю. «Якщо в них нема ХЛІБа, хай їдять тістечка!», – вигукувала Марія-Антуанетта з балкона Версалю оскаженілим містянам.  У «депресивні» американські 20-ті, на робочих демонстраціях в Ізраїлі народ скандував: «роботи і ХЛІБа». Більшовики обіцяли народу «Миру, землі і ХЛІБа». Бітники Британії використовували слово ХЛІБ як евфемізм для грошей. Набуваючи різних конотацій від епохи до епохи, від культури до культури, ХЛІБ залишається тією універсалією, що здатна задовольнити запит на чесне, зрозуміле й одвічне – втамування голоду. «ХЛІБа насущного дай нам сьогодні» – моляться мільярди людей на планеті й Господь до них сходить тілом своїм. ХЛІБ буде скрізь, вчора, сьогодні і завтра саме тим, чим йому і належить бути – головою всього. Сучасне мистецтво різне: провокативне й нецікаве, змістовне й банальне, правдиве й ілюзорне, – але завжди приречене на свою присутність у нашій реальності. Ігнорувати його важко, особливо, якщо кожен прояв – відповідь на сьогодення – інтимний й особистий або публічний й політичний. Про універсальність мови сучасного мистецтва навряд чи можна говорити однозначно – не всі погодяться з революційністю Дюшанівської Мони Лізи на рівні з Джокондою да Вінчі. Однак, мистецький акт як спосіб говорити й чути, спосіб бачити і відчувати – універсальний. Саме тому він, так само як ХЛІБ повинен бути сьогодні. Універсальні цінності спрямовують нас по життю, формують кола однодумців, уможливлюючи спільні проекти, метою яких завжди постулюється зміна світу на краще. Ми постулюємо цінності мирні й неруйнівні – ХЛІБ і мистецтво – творити й наповнювати. Але ми не перші й не останні. ХЛІБ і мир вже обіцяли століття тому всьому світові комуністи, але склалось інакше. Переартикуляція мирного ХЛІБа (та й мистецтва, бо всі ми пам’ятаємо його експлуатацію комуністами) не звільняє нас від минулого. Мирні революціонери-спос

13 грудня о 17:00 в Народному музеї хліба за адресою вул. Вишгородська 19, відбудеться відкриття "Biennale of Contemporary Art Bread". Відкриття в другій локації – Хлєбзаводі відбудеться о 20:00. Учасники: Генадій Попеску, Стас Туріна, Євген Коршунов, група PLOT, Krolikowski Art, В'ячеслав Ахунов, Анастасія Свириденко, Семен Храмцов, Анья Кисла, Варта Маркарьян, Ольга Заремба, Надя Мицкевич, Анна Данчишина, Женя Лисняк, Віталій Шупляк, Леонец Ярослав, Максим Ходак, Вадим Панченко, Артем Стрембіцький, Костянтин Мілітинський, Гандиш Марина, Котляренко Дарина, Наталія Хананова, Нікіта Дмитренко, Максим Гончар, Ганна Ольшевська, Антон Селешин, Уте Кільтер, Єгор Анцигін, Євгеній Валюк, Ілля Чулочнiков, Настя Діденко, Євген Штейн. Центр сучасного мистецтва «Хлєбзавод» був стихійно організований на території колишнього Хлібокомбінату №7. З 2016 року в цих приміщеннях базуються майстерні художників, що за деякий час самоорганізувалися у низову мистецьку інституцію. Влаштовуючи акції, конкурси і лекції, проводячи на своїй території (artist-run space) виставки товаришів, ця художня спільнота вибудовує власний соціокультурний простір і не вступає у відносини з державою та олігархатом. Вона творить свою низову культурну діяльність без потреби у саморефлексії та критики власних процесів, але з великим потенціалом до організації та створення нових проектів. Учасники ЦСМ «Хлєбзавод» свідомо або волею випадку не зв’язують свою персональну практику з іншими інститутами/галереями, а залишаються вірними своїй спільноті і розвивають власну культуру. І, напевно, образи дріжджової культури або бродіння стають синонімом до діяльності ЦСМ – саме так при наймінімальніших умовах виникає настільки пишна й бурхлива діяльність. Основною темою, яку проблематизує Хлєбзавод, є радянська спадщина у повному спектрі її проявів від історії, культури, архітектури до політики, пам’яті та менталітету громадян, і також пострадянські реалії сучасності та існування в руїнах. Бієнале «Art-Bread» Організація бієнале як масштабної виставки, що проходить раз у два роки, є неабиякою заявкою молодої інституції про наміри методичної багаторічної роботи. У саму назву бієнале – «Art-Bread» – «Хлєбзавод» вплітає свій інституціональний код, з котрим він вже неодноразово працював в таких проектах: «Рухоме нерухоме», «Hlebzawod Art Prize», «Конверсія хліба» тощо. Ним невтомно відпрацьовується та проблематизується образ хліба, як одної із фундаментальних основ української культури. Саме тому однією з локацій бієнале буде Музей Хліба, розташований у Національному еколого-натуралістичному центрі на вул. Вишгородській, 19, де художникам буде дана можливість попрацювати з контекстом музею Хліба, та дітячо

Генадій Попеску - один з небагатьох концептуальних творців, у кого не лише "некапіталістичне" походження, але такожє декілька років досвіду роботи на землі, на фермах, де єдине доступне досягнення технології - це безславний радянський трактор. Художник займається анімацією, робить інсталяції і перформенси, і бере участь в міжнародних фестивалях. Почав він досить пізно, у 27. Окрім основної діяльності, він робить фільмування для телепрограм про культуру і відновлює кераміку для етнографічного музею, в якому ж і працює. Це най екзотичніша і, можливо, найцікавіша будівля в Кишиневі. Цікавим будівлю роблять її лимоновидні арабські форми та плитка.[media]764188[/media]Генадій Попеску – винятковий художник. Здається, що він вберігся від патології нового посткомуністичного капіталізму, а його мистецтво й екзистенція знаходяться на периферії всього офіційного. Його фільми використовують, зокрема, кумедну покадрову анімацію та об’єкти, зліплені з пластиліну, коментуючи найчастіше абсурдні східноєвропейської дійсності. У своїх роботах Геннадій говорить про суспільство, в якому індивід втратив себе, присвятивши життя роботі, що не приносить йому а ні соціальних благ, а ні духовного розвитку. У своїх роботах художник використовує такі символи, як: мамалига, триколор, сумки човників, він не дає готових відповідей, не пояснює значень, залишаючи простір для інтерпретації. Його робота для цього проєкту, "Картопля — другий хліб" це щось подвійне в спробі пояснити щось вже зроблене, щось, що втілене шляхом спрацьовування різних елементів. З одного боку, очевидність (для автора) спаяних елементів, стикається з цілком здоровою цікавістю глядача - "а що це за хрень?". "Хрень, не хрень", а картопля, другий хліб. Чому другий? Знову ця двоїстість. Перше з списку замінюється другим. Перше по сенсу (очевидне для автора), замінюється другим (недомовленим автором). Для глядача, навпаки, першою є недомовленість.  

13 листопада о 20:00, Альона Токовенко проведе artist-talk у просторі Хлєбзавод. Художниця розповість більше про свої проєкти, метасимволізм, роботу з підсвідомістю та про терапевтичне мистецтво.     Я займаюся препаруванням. Взагалі не важливо чого саме. Приводом для цієї процедури може стати будь-який матеріал. Розкладаючи його на запчастини та аналізуючи кожну окремо, я позбавляю змісту ціле, відокремлюю виразні, на мою думку, фрагменти та збираю свій пазл, допоки він, нарешті, не задовольнить мене своєю змістовною складністю I візуальною виразністю і простою.     Таким чином я конструюю і канонізую власні символи із доволі особистими небуквальними значеннями, що зовсім не завжди мають на меті апелювати до свідомої частини глядача.   Альона Токовенко працює з живописом, графікою інсталяцією та одягом. Закінчила ОХУ ім. Грекова за фахом живопис та КНУТД за фахом костюм.

31 жовтня о 19:00 у ЦСМ Хлєбзавод відбудеться відкриття виставки «Фантомні болі» - результат дослідження історії, культури та соціальних процесів. Альона Токовенко рефлексує з приводу соціального середовища рідного міста, з, дотепер, складною політичною ситуацією, пов'язаною із «жовтневим» минулим. Основний метод — переосмислення і дослідження пострадянської реальності з фокусом на трансформації після розпаду СРСР. Дідусь Ленін Вас все ще любить? Тоді ми йдемо до вас! Анамнез: Що ми знаємо? 25 жовтня (за старим стилем) 1917 року «велика жовтнева соціалістична революція» відкрила портал, з якого бурхливим потоком ринула якась велика «священна» сила криваво-червоного кольору. Вона благословила новою "прогресивною" свідомістю не одне покоління хлопчиків і дівчаток / дядь і тьоть / бабусь і дідусів (на місцевому сленгу «граждан»). Потім йшли часи ... Часи, звичайно ж, лишалися однаковими, але все ж, ставали все менш впізнаваними. Часи стали дивними та лякаючими як перекручена розпливчаста картинка при порушенні зору. Картинка все така ж, звичайно, але більше нічого не розібрати. Благословенна сила більше не надає зображенню тієї милої звичної зрозумілості та монохромної ясності. З'явилися нові фарби й півтони, і більше не визначиш навскидку де біле, а де чорне. Абсолютно незрозуміло, що і де у вас болить і добре це чи погано? Діагноз: Схоже, у вас «фантомні болі», які, як і належить, виробляють ваші червоні «фантомні органи». Лікування. «Обряд разоктябрения»: в останній день «священного» місяця жовтня 2019 року, силою, взятою власноруч і за власним бажанням, ми закриваємо портал. Купуємо «фантомні болі» і ампутуємо «фантомні органи» червоного кольору. Показання до застосування: 1. Якщо Ви не знаєте, що означає октябрьонок / піонер / комсомолець / партійний — це дійство — захисний ритуал. Застосовується в профілактичних цілях. 2. Якщо при народженні Вас осяяли серпом і молотом, взяли в "октябрята" / піонери / всілякі, іншого виду «червоні» члени багатоликої, єдиної, червоної, партії, значить, у Вас з'явився унікальний шанс принести в жертву вашу «другу» партійну голову, «третю» червону ногу або ж мозок у формі зірочки. Можливо, нарешті, позбутися від того, що ниє, вiд щемливих відчуттів усередині цих, штучним шляхом вирощених або, подібно до мозку Шарікова, імплантованих Вам органів, занадто явно повідомляючих Вам про свою несумісність з

30 жовтня в рамках проєкту Арт-Середа художниця Ольга Заремба презентує свою виставку під назвою Sense у просторі креативної спільноти IZON. Виставковий проєкт SENSE  є дослідженням сприйняття навколишньої реальності. У своїх роботах Ольга демонструє художню інтерпретацію об'єктів, які ми зустрічаємо всюди. Так, у звичних предметах, оточенні, архітектурі - вона звертає увагу на деформацію простору та в процесі нівелює їх, спонукаючи нас переосмислити звичні речі навколо нас . Працюючи над роботами художниця зверталася до поняття ілюзії сприйняття, адже людське сприйняття - недосконале: Іноді ми бачимо зорові образи не такими, які вони є насправді, наш мозок будує спотворені образи реальності. Він здатний створювати видимість того, чого не існує насправді й водночас не помічати очевидне. Ми можемо спостерігати певні явища, не уявляючи, що вони неможливі. Художниця прагне показати як по-різному ми дивимося та сприймаємо оточення. Проєкт ставить питання - чому ми думаємо, що інші повинні сприймати світ так само, як ми? Наскільки реальне те що ми бачимо навколо нас ? Ольга Заремба молода українська художниця, народилася в Дніпрі, Україна, зараз живе і працює у Києві. Навчається у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури на факультеті монументального живопису. Бере активну участь у всеукраїнських виставках та міжнародних резиденціях. У своїй художній практиці Ольга взаємодіє з такими традиційними медіа як живопис, фотографія, відео та працює над дослідженням людини та її відношенням з навколишнім середовищем. Роботи художниці зберігаються у Центрі Сучасного Мистецтва "Хлєбзавод", а також у приватних колекціях Туреччини, Великобританії, України, Німеччини. Початок о 19.00 | Вхід вільний Адреса: вулиця Набережно-Лугова 8, 4 поверх

13 августа в 19:30 начинаем праздновать День Левши с Уте Кильтер. Что будет не знаю, знаю, что кодовая фраза на входе «Цвіте терен». Несколько зеленоватая афиша маскирует участниц одной из первых акций ШУЛЬГ, а вот бюст Нефертити уже цвета zinnobergrun, работы Paul Bretter, цвет которой "zinnobergrün" Именно этот скульптор-нацмен (но не левша!) обусловил музыкальное сопровождение "Сходки". - Rammstein c экрана, + Lu Joice, вызвался Лёша Кот, БО НЫК (!) и Леся Верба.  Экспозиция в стиле трэш-арт "It's my live-2". Ииии "Цвіте терен" на входе... А также мини лекция для КАЖДОГО желающего, что же это за культ.институции, культ.события откуда доставлены арт-объекты. «Сходка ШУЛЬГ»  (левшей, gauchers) во Всемирный день левшей, 13-го августа. Наш мир – мир праворуких, в нём всё обустроено для их удобства. Правая рука утвердилась как «правая»=правильная по очень простой (кровожадной) причине – её удар (саблей, мечом) бОлее смертоносен, недели левой. А потому за правой рукой и закрепилось ПРАВО быть прАвой, правильной. Правши не видятЮ не опознают левшей, а левши вынуждены приспосабливаться к этому – их, праворукому миру. Главное в другом - левши не другие (не хуже и не лучше), но ИНЫЕ. Их мир и мировосприятие иное, они иным образом взаимодействуют с миром. И во Всемирный день левшей мы – левши и сопереживающие нам собираемся, чтоб требовать свои ЛЕВА! Сходка сопровождается выставкой «It’s my live-2» Уте Кильтер и одним объектом от Paul Bretter, естественно музыкой (как ни крути действо в «ММС»). Текст - Уте Кильтер.   Открытие —  14.08.2019 в 19:00 Локация — Арт-клуб «ММС» (г. Одесса, ул. Пушкинская, 75.)

Музей сучасного мистецтва Херсон​ та київська галерея Холодильник представляє «Глибокосоння» — новий проект молодої одеської художниці Ганни Ануфрієвої. Проект візуалізує знаходження індивіда у стані глибокого сну. Сновидіння — безпечне місце для глибинного розуміння індивіда, хоча і присутня можливість переривання через будь-які зовнішні чинники. Сновидіння складається з деяких зорових картин (ситуацій), тому приховані думки повинні піддатися деяким змінам, щоб зробитися придатними для такого способу вираження. Приховані думки виражаються символічно і часто переплітаються з архаїчною тематикою і представляють важливі зв'язки між конкретною суттю. Уявити «роботу сну», яка перетворює явне на зміст сновидіння. Галерея «Холодильник» у даному контексті виступає, як сховище накопиченого пам'яттю матеріалу за різні етапи становлення індивіда. Мушля двостулкового молюска, як субстанція образів і захисних механізмів індивіда – своєрідний запобіжник від стресів та аутоагресії, критичних випромінювань. Різність розмірів мушлі – це присутність спогадів, котрі належать різному віку однієї людини. У сновидіннях присутня підміна (Персона) однієї особи іншою для уникнення травматичних ситуацій. Що допомагає розглянути це під іншим кутом і прийняти один предмет за інший. Також присутня інстинктивність (Тінь) – соціальний образ людини. Інсталяція – продукт роботи сну, метаморфоза вилученого з прошарку підсвідомого, колективного підсвідомого індивіда, з емоційними сплесками, характерними спогадами. Сон може бути дешифрованим лише шляхом перелічування асоціацій, тому що у снах спогади одягають маски (Персони).   ПРО МСМХ (МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ХЕРСОН) Приватний Музей Сучасного Мистецтва. Херсон (МСМХ) був заснований 5 березня 2004 року в квартирі херсонського художника В'ячеслава Машницького. З 2005 року Музей знаходиться під патронатом Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко. Крім постійно-діючої експозиції, в Музеї проводяться виставки, перформенси сучасних художників, презентації авторських проектів, конференції, благодійні акції. У колекції Музею, в одному ряду з роботами художників, що працюють в актуальних напрямках сучасного мистецтва, представлені твори художників наївного мистецтва. &nbs

У середу в галереї "The Naked Room" відбудеться відкриття  галереї "Холодильник" - результат спільної роботи художників Євгенія Валюка, Нiкiти Цоя і Максима Гончара. Відкриття – 26 червня о 19:00.  Це простір, який не має постійної адреси, головним завданням якого є короткострокові, камерні дослідження. Предметом досліджень виступають соціальні питання, та побутові проблеми суспільства. Галерея Холодильник — одночасно критика білого куба та автономії художньої системи. Разом з тим, відповідно до задуму авторів, Холодильник працюватиме як “галерея в галереї” та матиме кілька змінних виставок. На відкритті у просторі галереї можна буде побачити об'єкт Нiкiти Цоя "Холодець" і роботу Максима Гончара "Соціальний пакет". Відкриття виставки відбудеться 26 червня о 19:00 Виставка триватиме до 4 липня. Вхід вільний Адреса галереї: "The Naked Room"  (Київ, вул. Рейтарська, 21)

26 червня о 19:00 у галереї сучасного мистецтва "The Naked Room" відбудеться відкриття незалежної галереї "Холодильник". Це результат спільної роботи художників Євгенія Валюка, Нiкiти Цоя і Максима Гончара. ХОЛОДИЛЬНИК Є тимчасове, а є вічне: розуміння добра і зла, мода на мистецтво, правила хорошого тону, холодильник. Високий, осяжний, завжди видимий, завжди присутній, холодильник – на кухні кожного дому. Чи може бути щось більш статичне, стабільне, незмінне? Як архетипний символ, він позначає місце присутності достатку або його браку: металева коробка, вміст якої може втамувати голод. Як об’єкт, холодильник завжди вимагає взаємодії: відкрий, подивись, що всередині. Не обов’язково діставати, достатньо – побачити. Його внутрішній простір завжди статичний, не залежно від наповнення. Мистецьке об’єднання ХЛЄБЗАВОД – представляє нове, прохолодне і біле – арт-простір «Холодильник». Формат простору – поп-ап галерея – тимчасова локація для розміщення невеликих експозицій та проведення коротких виставок. Надихнувшись першою та унікальною галереєю «Пальто» Олександра Петреллі та групи «Перці», ми відмовляємось від навислої інституційності на користь динамічного художнього жесту. Холодильник є всюди, «Холодильник» буде скрізь: наша мета – десакралізувати галерейний простір та його імена, наділивши мистецтво випадковим осередком. Арт-простір «Холодильник» зустрічатиметься на вулицях міста, у транзитних точках перехожих, на відлюдних вуличках, – там, де його чекатимуть, серед тих, хто не може змовчати. Працюючи із притаманними холодильнику конотаціями та символами, «Холодильник» розширює їх межі, імплікуючи мистецтво – всередину камер, експлікуючи мистецтвом соціальне. Політика, освіта, релігія, демографія, філософія – художник може розмістити на полицях будь-що. «Холодильник» — це лімінальний простір, який замикає контакт між художником, який його наповнює та глядачем, який його відкриває для себе (обов’язково – на себе). Форма холодильника – проста і зрозуміла, вміст холодильника – це новий спосіб можливого, ще один його приклад. Прочиняти дверцята білого куба, щоб зануритись у невідомий, але вже зрозумілий світ. Поява того, що ховається в кубі – не просто взаємодія з мистецтвом, але епіфанія – переживання божественної з’яви худо

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **