Наверх
Меню
Меню

Мои лоты

Umberto

Рейтинг:
(130)
Рейтинг по сделкам:
+0 -0
Дата рождения
08/06/1959
Регион:
Украина, Киев
Все лоты пользователя
Подписаться
Тип записи
Категории
Дата публикации
Тег

13 августа в 19:30 начинаем праздновать День Левши с Уте Кильтер. Что будет не знаю, знаю, что кодовая фраза на входе «Цвіте терен». Несколько зеленоватая афиша маскирует участниц одной из первых акций ШУЛЬГ, а вот бюст Нефертити уже цвета zinnobergrun, работы Paul Bretter, цвет которой "zinnobergrün" Именно этот скульптор-нацмен (но не левша!) обусловил музыкальное сопровождение "Сходки". - Rammstein c экрана, + Lu Joice, вызвался Лёша Кот, БО НЫК (!) и Леся Верба.  Экспозиция в стиле трэш-арт "It's my live-2". Ииии "Цвіте терен" на входе... А также мини лекция для КАЖДОГО желающего, что же это за культ.институции, культ.события откуда доставлены арт-объекты. «Сходка ШУЛЬГ»  (левшей, gauchers) во Всемирный день левшей, 13-го августа. Наш мир – мир праворуких, в нём всё обустроено для их удобства. Правая рука утвердилась как «правая»=правильная по очень простой (кровожадной) причине – её удар (саблей, мечом) бОлее смертоносен, недели левой. А потому за правой рукой и закрепилось ПРАВО быть прАвой, правильной. Правши не видятЮ не опознают левшей, а левши вынуждены приспосабливаться к этому – их, праворукому миру. Главное в другом - левши не другие (не хуже и не лучше), но ИНЫЕ. Их мир и мировосприятие иное, они иным образом взаимодействуют с миром. И во Всемирный день левшей мы – левши и сопереживающие нам собираемся, чтоб требовать свои ЛЕВА! Сходка сопровождается выставкой «It’s my live-2» Уте Кильтер и одним объектом от Paul Bretter, естественно музыкой (как ни крути действо в «ММС»). Текст - Уте Кильтер.   Открытие —  14.08.2019 в 19:00 Локация — Арт-клуб «ММС» (г. Одесса, ул. Пушкинская, 75.)

Музей сучасного мистецтва Херсон​ та київська галерея Холодильник представляє «Глибокосоння» — новий проект молодої одеської художниці Ганни Ануфрієвої. Проект візуалізує знаходження індивіда у стані глибокого сну. Сновидіння — безпечне місце для глибинного розуміння індивіда, хоча і присутня можливість переривання через будь-які зовнішні чинники. Сновидіння складається з деяких зорових картин (ситуацій), тому приховані думки повинні піддатися деяким змінам, щоб зробитися придатними для такого способу вираження. Приховані думки виражаються символічно і часто переплітаються з архаїчною тематикою і представляють важливі зв'язки між конкретною суттю. Уявити «роботу сну», яка перетворює явне на зміст сновидіння. Галерея «Холодильник» у даному контексті виступає, як сховище накопиченого пам'яттю матеріалу за різні етапи становлення індивіда. Мушля двостулкового молюска, як субстанція образів і захисних механізмів індивіда – своєрідний запобіжник від стресів та аутоагресії, критичних випромінювань. Різність розмірів мушлі – це присутність спогадів, котрі належать різному віку однієї людини. У сновидіннях присутня підміна (Персона) однієї особи іншою для уникнення травматичних ситуацій. Що допомагає розглянути це під іншим кутом і прийняти один предмет за інший. Також присутня інстинктивність (Тінь) – соціальний образ людини. Інсталяція – продукт роботи сну, метаморфоза вилученого з прошарку підсвідомого, колективного підсвідомого індивіда, з емоційними сплесками, характерними спогадами. Сон може бути дешифрованим лише шляхом перелічування асоціацій, тому що у снах спогади одягають маски (Персони).   ПРО МСМХ (МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ХЕРСОН) Приватний Музей Сучасного Мистецтва. Херсон (МСМХ) був заснований 5 березня 2004 року в квартирі херсонського художника В'ячеслава Машницького. З 2005 року Музей знаходиться під патронатом Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко. Крім постійно-діючої експозиції, в Музеї проводяться виставки, перформенси сучасних художників, презентації авторських проектів, конференції, благодійні акції. У колекції Музею, в одному ряду з роботами художників, що працюють в актуальних напрямках сучасного мистецтва, представлені твори художників наївного мистецтва. &nbs

У середу в галереї "The Naked Room" відбудеться відкриття  галереї "Холодильник" - результат спільної роботи художників Євгенія Валюка, Нiкiти Цоя і Максима Гончара. Відкриття – 26 червня о 19:00.  Це простір, який не має постійної адреси, головним завданням якого є короткострокові, камерні дослідження. Предметом досліджень виступають соціальні питання, та побутові проблеми суспільства. Галерея Холодильник — одночасно критика білого куба та автономії художньої системи. Разом з тим, відповідно до задуму авторів, Холодильник працюватиме як “галерея в галереї” та матиме кілька змінних виставок. На відкритті у просторі галереї можна буде побачити об'єкт Нiкiти Цоя "Холодець" і роботу Максима Гончара "Соціальний пакет". Відкриття виставки відбудеться 26 червня о 19:00 Виставка триватиме до 4 липня. Вхід вільний Адреса галереї: "The Naked Room"  (Київ, вул. Рейтарська, 21)

26 червня о 19:00 у галереї сучасного мистецтва "The Naked Room" відбудеться відкриття незалежної галереї "Холодильник". Це результат спільної роботи художників Євгенія Валюка, Нiкiти Цоя і Максима Гончара. ХОЛОДИЛЬНИК Є тимчасове, а є вічне: розуміння добра і зла, мода на мистецтво, правила хорошого тону, холодильник. Високий, осяжний, завжди видимий, завжди присутній, холодильник – на кухні кожного дому. Чи може бути щось більш статичне, стабільне, незмінне? Як архетипний символ, він позначає місце присутності достатку або його браку: металева коробка, вміст якої може втамувати голод. Як об’єкт, холодильник завжди вимагає взаємодії: відкрий, подивись, що всередині. Не обов’язково діставати, достатньо – побачити. Його внутрішній простір завжди статичний, не залежно від наповнення. Мистецьке об’єднання ХЛЄБЗАВОД – представляє нове, прохолодне і біле – арт-простір «Холодильник». Формат простору – поп-ап галерея – тимчасова локація для розміщення невеликих експозицій та проведення коротких виставок. Надихнувшись першою та унікальною галереєю «Пальто» Олександра Петреллі та групи «Перці», ми відмовляємось від навислої інституційності на користь динамічного художнього жесту. Холодильник є всюди, «Холодильник» буде скрізь: наша мета – десакралізувати галерейний простір та його імена, наділивши мистецтво випадковим осередком. Арт-простір «Холодильник» зустрічатиметься на вулицях міста, у транзитних точках перехожих, на відлюдних вуличках, – там, де його чекатимуть, серед тих, хто не може змовчати. Працюючи із притаманними холодильнику конотаціями та символами, «Холодильник» розширює їх межі, імплікуючи мистецтво – всередину камер, експлікуючи мистецтвом соціальне. Політика, освіта, релігія, демографія, філософія – художник може розмістити на полицях будь-що. «Холодильник» — це лімінальний простір, який замикає контакт між художником, який його наповнює та глядачем, який його відкриває для себе (обов’язково – на себе). Форма холодильника – проста і зрозуміла, вміст холодильника – це новий спосіб можливого, ще один його приклад. Прочиняти дверцята білого куба, щоб зануритись у невідомий, але вже зрозумілий світ. Поява того, що ховається в кубі – не просто взаємодія з мистецтвом, але епіфанія – переживання божественної з’яви худо

Когда ты едешь на «Kyiv Art Week», а он оказывается «Art Fair»… И таки ДА, это было ощутимо и, даже, заметно. В прошлый раз то было «празднество», было изрядно по-настоящему хороших=интересных работ и экспозиций; то нынче всё было «поскромнее», «поразнообразнее», вплоть до «поугодливее». Нет, проекты были; нет, хорошие живописцы тоже. Позитивным отличием 2019-го года следует назвать бОльшее количество провинциальных галерей и объединений. Тот же Ивано-Франковск (а я за них по старинке болею), ГОРОД Днипро, Одесса, Хмельницкий, Харьков, Львов, Тернополь, а вот на спецпроекты из-за «Книжкового Арсеналу» я не попадала. Ну ещё некоторые ЦСИ. Немного пообщалась по-немецки и по-французски, любопытны были их ответы на вопрос: «А всё же, почему вы приехали в Украину»? Была Влада Ралко (!), был Арсен Савадов (!!!), Петро Бевза (?!). Ага, а ещё было ДВА этажа: первый – верхний и нижний. «Первый» пытался «зверхньо» относиться к тем, кто был в «подвале». Но поскольку «в подвале» оказался Карась, Щербенко-центр, то оставалось подсмеиваться над подобным отношением. И в первом, и во втором случае центральные работы были мощными.  У Марины Щербенко в центре экспозиции было большущее фото потолка… но какого?! Крайне выразительная фотография! И тоже… эмоционально воздействующее. Чтоб не выглядело восхвалением, сразу обозначу, что отмечу здесь, и то вскользь, лишь то, что «зацепило меня». Потому не буду упоминать о большой, большой-пребольшой, чёрной скульптуре ещё ДО входа, - там сразу узнавалась рука Виктора Сидоренко. Проект «Парадного портрета» из ГОРОДА Днипро с нынешним преЗЕдентом, которого следовало раскачивать как власть, на деле воспринимался как грубейшая попытка «пiдлабузництва»…  А вот «Квартира №14» явила славные полотенца, на которых отпечатались морды (ладно, физии) ими вытершихся! Особенно трогательными были СИТУАЦИИ тщательно, объёмно вышитые! Конечно обозначу Сергея Григоряна с его «оздобленими гуцульськими килимами» объектами, знакомыми мне тоже по Ивано-Франковску, что ехидно и уместно. Ага, ещё был устрашающий, самодвижушийся, большой объект, то ли робот, то ли таракан, то ли убийца какой от Романа Минина (подскажите, от кого, а то я не записала, а в каталог работа не вошла). А ещё «Sabsay»у из Copenhagen’а, Denmark удалось порадовать нас. Как и световым играм прям на Костёле, причём длительным таким. Правда, это радовало, тем более

«ХЗ», объединение ХлебЗавод на Kyiv Art Week 2019. Но только не говорите мне, что то непрофессионально – писать о проекте, в котором ты сама участвуешь. А что делать? Ведь я столь ценю дружеское расположение, к тому же позволившее мне продлить мою артистическую жизнь! Ведь они меня уже включали в несколько из своих проектов!  Они сумели столько проектов реализовать за истекший год. Характерной особенностью там выделялся ЗЕЛЁНЫЙ ХЛЕБ Евгеня Валюка (позеленевший, очень фактурный), но и кинетические объекты Евгения Штейна. Последние просто поразительны! В своём большинстве они являли ГОЛОВЫ, а ведь в украинском языке есть поговорка: «Хлеб – всему голова»! «бо Україна то хлiбна держава» Ах, ДА, в экспозиции хлеба как такового НЕ было, лишь текст про хлебопечение из газет 60-х годов (Анны Ануфриевой), склеенный; да впечатляющее фото (размерами и качеством) интерьера БЫВШЕГО «ХЗ» (Анастасии Диденко). Нет, ещё на вращающейся подставке истинного куратора данного проекта Евгения Валюка предполагалось размещение БУХАНКИ хлеба, - но она оттуда падала, постоянно.  ГОЛОВЫ, две, но какие! Вращающиеся, игольчатые от Евгения Штейна.  Текст - Уте Кильтер. Фото - Настя Диденко.

Хлебзавод у Kyiv Art Fair 2019. «Інвентаризація» ставить на меті структурувати втілені проекти методом інвентаризації предметів, що так чи інакше залишаються на складі. Ці склади виступають в ролі сховища-колекції. Частина з предметів, що там зберігаються слугують матеріалом для нових проектів, частина з часом руйнується, але так чи інакше вони є артефактами, які показують певний період життя об’єднання. Куратор проекту – Євгеній Валюк. Художники: Єгор Анцигін, Ганна Ануфрієва, Євгеній Валюк, Настя Діденко, Уте Кільтер, Спартак Хачанов, Олег Харч, Євген Штейн.    Art Fair відбудеться у Бізнес-центрі Торонто  вул. Велика Васильківська 100. Наш бокс №25 на нульовому поверсі. Відкриття 23 травня о 19:00. З 26 травня Art Fair працює з 11:00 до 21:00.​  

ХЛЕБ – всему голова. Будучи вначале привлечённой, а затем и награждённой орденом "ХЗ" - ХлебЗавода, я начала усердно исследовать тему ХЛЕБА. Тотчас в МОЕЙ голове возникла поговорка: "Хлеб – всему голова", что естественно, поскольку я росла в украинской, но русскоязычной семье (примерно как ирландцы). Стала я искать соответствия***, памятуя повествования о Голодоморе, "Коли дiтки просили: Мамо, мамо, дайте хлiба скоринку". Почему "ХЛІБА"? Времена нынче другие, все растолстевшие, напротив, худоба свидетельствует о финансовом благополучии… Однако, моя страна, Украина, (увы) по-прежнему остаётся сельскохозяйственной страной, где ФЕРМЕРСТВУ однако так не позволили состояться! Где по-прежнему страна трактуется как этно-культурная. НО в то же время я, лично, отказалась от каш или картофеля, поскольку появилось множество булочных с наивкуснейшим хлебом. И "ТЕТ"… В Украине существует сорт чая под названием "ТЕТ", я всякий раз вздрагиваю, ибо "TETe" по-французски – голова, а состоянием голов в моей стране я ОЧЕНЬ озабочена; не говоря уже о той великой несправедливости в отношении города Одессы, когда Чайную фабрику, закрыли = перевели куда-то, а затем и ЛИКВИДИРОВАЛИ вместе с арт-центром "Чайная фабрика". СОСТОЯНИЕ ГОЛОВ – вот что беспокоит меня и всех "хлебзаводовцев" как граждан государства "Украина". "На чорній землі білий хліб родить". "Не спиться — хліб сниться". "Хліб та вода – бідного їда". "Без хліба половина" обіда. "Хліб — батько, вода — мати"." Хліб — головна їжа".  Текст  Уте Кильтер. Фото Настя Диденко.

1 травня о 19:00 у Хлєбзаводі відбудеться відкриття виставки «Хроніки неоголошеної (гібридної) війни. Або Ватна бухгалтерія» Олега Харча. Книга художника є текстовим колажем достатньо різних елементів. Це окремі глави, що були занотовані в різний час. На паперах, які використовувалися в бухгалтерській, іншій документації, та міліметрового паперу з підтвердженим фактом їхнього виготовлення в 80- 90-их роках двадцятого століття за часів СРСР. Дослідження — це завжди процес тривалий та кропіткий. В день сьогоднішній все дуже спресоване в часовому вимірові до крайнощів. Тому на допомогу прийшов Інтернет. Він надав можливість вивчати різні аспекти із життя людей на планеті Земля. Тож, сидячі біля монітора, землянин цілковито може осягнути ті теми, до яких ніби й немає жодного стосунку. Доволі буденний клік і ось вже тема воєнна. Йому здається що й це явище набуло інших якихось химерних аспектів. Гібридні війни. Неоголошені війни. Це нова реальність, і вона потрапляє до екрана власника планшету, набуваючи присмак віртуальності. Хоча можна пройти певну реальну військову операцію. А згодом почати ті ж самі віртуальні події висвітлювати як книжку, написану в одиничному екземплярі. Скопіювати, а потім виставити та показати світові. Чи побачить вона світ, це вже наступне питання. Як він відреагує — то вже третє. Знайомтесь тут. Україна 2013- 2015 рік. Майдан. Поїздки на Схід України. Спроба мого волонтерства. Неоголошена війна. Вона забрала вже одинадцять тисяч життів. Тридцять тисяч поранених і скалічених. Мільйони біженців. А вона (Війна) й по сьогодні немає жодного визначення через гібридні методи її ведення. Спроба дослідження. Книгу Олега Харча, можна побачити з 1 по 14 травня 2019 року, у за адресою вул. Кирилівська 65б (простір Хлєбзавод). Відвідання після відкриття, за попередньою домовленістю. Довідки за телефоном: (063) 02 83 501.

Ute Kilter Презентации «ХЗ» в “WW” посвящено. ( «ХЗ» = хлебзавод, а “WW”= White World – арт-центр) Это будет восхвалением «Хлебзавод», – что крайне непрофессионально, но они – мои друзья, что ЕЩЁ БОЛЕЕ не профессионально! Я не просто рада, а ГОРДА своим со-трудничеством с группой «Хлебзавод»! Вот! Как возникло знакомство уже описано мною, но затем я НЕВОЛЬНО спровоцировала акцию «Сало и штырь», что было уже после моего «награждения» «ОРДЕНОМ “ХЗ”»!!! Я стала орденоносцем!!! Моё давнишнее желание осуществилось! (тут я «перебiльшую», точнее это – САРКАЗМ. А ДО ТОГО было их участие уже в МОЁМ проекте «Sobranie. Russian Black», крайне важном для меня, лично, одесситов и, вообще всех украинцев, про Чёрное море. Мы не упреждали события на нём, мы, как художники их предчувствовали. Теперь о самой группе… Стали мы знакомиться и они оказались, открытыми к общению = живыми. Особенно Евгений Валюк, Евгений Штейн, Настя Диденко, Анна Ануфриева. С ними не было, как и в Европе, проблем: «так ты? или Вы?». А их идеи и проблемы, что их беспокоили, были настолько (извините) «контэмпорэри», то бишь актуальными для социума моей страны. «Що я радiла моїй дружбi з ними». Их многочисленные акции, сугубо волонтёрские, но социально обращённые (см их стр на faceboke) тому подтверждение, сам ХОД их мышления, восприятия был и моим. Уже одно то, что они приняли меня к себе, для меня важно, ибо общение с молодняком (можно я скажу) «одухотворяет», ладно вдохновляет. Теперь о самой группе… Стали мы знакомиться и они оказались, открытыми к общению = живыми. Особенно Евгений Валюк, Евгений Штейн, Настя Диденко, Анна Ануфриева. С ними не было, как и в Европе, проблем: «так ты? или Вы?». А их идеи и проблемы, что их беспокоили, были настолько (извините) «контэмпорэри», то бишь актуальными для социума моей страны. &

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **