Наверх
Меню
Меню

Мои лоты

Галина Браиловская

Рейтинг:
(660)
Рейтинг по сделкам:
+0 -0
Дата рождения
27/07/1964
Регион:
Украина, Киев
Все лоты пользователя
Подписаться
Тип записи
Категории
Дата публикации
Тег

Готуючись до інтерв‘ю з Миколою Кривенко, ми намагались знайти про нього будь-яку інформацію, розміщену в мережі інтернет. Але не знайшли нічого, окрім декількох скупих фраз автобіографічного характеру. Тим цікавіше було задати наші запитання і почути на них відповіді від митця. Наш співрозмовник виявився небагатослівним, над кожною відповіддю він розмірковував деякий час. В нас навіть склалося враження, що це не відповіді, а роздуми про свій власний творчий шлях.   - Як Ви бачите свою творчість на тлі сучасного українського мистецтва? Які були Ваші творчі задачі і як Ви їх вирішували? Яке Ваше творче кредо? - Я навіть не зможу висловити, яке в мене творче кредо... Для мене абстракціонізм — це спочатку були Малевич, Кандинський, Мондріан і Гавриленко (те, що він робив в абстракції). Потім мене вже зацікавили Джексон Поллок і Де Кунінг (американці), а далі Аппель (француз), а в кінці 80-х з'явився іспанець Тапі. Тоді я бачив тільки його чорно-білі фотографії. Там важко було щось роздивитись. Мої роботи кінця 80-х — початку 90-х – це були темні коричневі рельєфи. Вони були пов'язані з переосмисленням творчості Тапі. Потім я від того відійшов.   Зараз я хотів би бачити аналоги того, що я роблю. Мені здається, що щось подібне до того, що я зараз роблю, було у творчості Кунінга. Богдан Бойчук, представник так званої Нью-Йоркської школи українських поетів, який вже років 20 живе в Україні, привіз мені книжку про останні роки творчості Кунінга. Я якось в розмові обмовився, що було б цікаво подивитися на творчість Кунінга останніх років. Десь через пару місяців після нашої бесіди він мені подзвонив і запросив до себе. Він ії знайшов в музеї Гугенхейм. Мені не дуже подобаються останні рободи Кунінга. Він перейшов на жінок... А в 70-ті в нього були дуже цікаві роботи. В мене зараз немає яскравих кольорів. Більше пастельних. Я відійшов від яскравих.   -  Був період, коли Ви захоплювалися Матісом, то Ви тоді використовували яскраві кол

Кожен українець може стати творцем музею соціального мистецтва під відкритим небом   1 - 7 травня 2015      Провести травневі свята киян запрошують до себе жителі незвичного села Бобриця, яке впевнено перетворюється в українську Швейцарію. Населений пункт за 16 км від столиці, де проживає три тисячі людей, є яскравим прикладом того, як жителі можуть розвивати свою територію  у напрямку “sustainability”, тобто самостійно забезпечувати сталість розвитку свого місця проживання.       01 травня 2015 року у селі Бобриця стартуватиме 7-денний Міжнародний арт-фестиваль вуличного соціального мистецтва. Протягом тижня усі бажаючі зможуть приєднатись до створення арт-музею під відкритим небом, перетворивши нудні бетонні паркани у полотна. Під час фестивалю буде створено 4 полотна на парканах: «Мона Ліза» (автор: Dima FATUM), «Гребля Бобра» (автор: Anozerstudio), «Щось традицiйно незвичне та глибоке вiд Гамлета» (автор: Гамлет Зiньковський), та «Забористый Кандинский» (автор: F3CETC). Імена учасників будуть закарбовані у одній із секцій об’єктів. Чудовий сімейний відпочинок, який увійде в історію.        Так, наприклад, велика огорожа при в’їзді до села стане об’єктом для зображення легендарної «Мони Лізи» Леонардо да Вінчі. Картина буде розділена на секції вздовж паркану. При першому погляді може скластись враження, що паркан розписаний абстрактними градієнтами, і лише при більш ретельному спогляданні зчитується всесвітньовідомий образ Джоконди.       Мешканці, які є активною рушійною силою розвитку свого села, ставлять головну ціль перед собою: виробити стійкий механізм самовідтворення паблік-арту, естетичну складову економічної стратегії Бобриці, прийняту місцевим співтовариством.   &nb

Мы уже делали интервью с одним из самых известных фотохудожников Украины Андреем Котлярчуком. Хотелось продолжить разговор о будущем фотографии как вида искусства в Украине и в мире. Но все время не складывалось – то графики не совпадали, то не могли застать Андрея в Киеве. Во время второй нашей встречи выяснилось, что заставило Андрея на время покидать город Киев и какой в итоге у него появился проект. - Расскажите, как родилась идея проекта «Добровольцы»? - У меня очень большой фотоархив, в том числе ретро фотографий. И приблизительно 400 из них – это оригинальные карточки, сделанные советскими и немецкими фотокорреспондентами во время Второй мировой войны. Я всегда с интересом разглядывал изображения советских солдат на трофейных немецких танках, а солдат вермахта на Т-34. Фотограф прошлого запечатлел множество любопытных сцен из жизни, которая канула в прошлое. Например, лошадь с ямщиком, таскающая за собой по улицам Бухареста автомобиль без топлива. Изысканную обстановку торжественного обеда немецкого офицера в кругу семьи. И тут же расстеленное в поле одеяло, на котором расположился советский сержант со своими близкими. «На столе» нехитрая закуска и бутылка самогона. Я хочу заметить, что все эти карточки не случайны, они сделаны профессионалами. Но больше всего меня поражали портреты солдат, как вермахта, так и красной армии. Я вглядывался в лица, в их одежду, оружие, делая при этом маленькие открытия. Лица были самые разные, но все они несли печать своего времени. Я не говорю войны, а именно своего тревожного времени. Кроме того, я долго изучал американский классический фотопортрет. Живописные фотографии второй половины 19 века вооружённых жителей Америки давно уже названы искусством. Интерес к ним необычайный! И потому, когда началась агрессия России против Украины, я внутренне был готов к «военному» проекту. Я понял, что надо немедленно действовать. - А почему Вы фотографировали именно добровольцев, а не солдат ВСУ? - Дело в том, что в Вооружённых силах Украины много замечательных людей, но все они пошли воевать после повестки в армию. А у добровольцев потребность защищать Отечество оказалось в крови. Люди оставили жён, малолетних детей и ушли на фронт, туда, где убивают. Именно поэтому они мне и были интересны в первую очередь.   Я сам, кстати, когда снимал на передовой, оставил дома супругу и годовалую дочь. Кроме того, как человек, служивший в армии, я понимал, сколько меня ждёт проволочек и препятствий в работе, свяжись я с государственными структурами. Через знакомых я обратился к руководству добровольческого батальона «Святая Мария», мне пошли на встречу. Без

Источник: Венецианская биеннале (www.labiennale.org) Советом директоров 56-й Венецианской биеннале под руководством Паоло Баратта (Paolo Baratta) были объявлены лауреаты почётных премий 56-й Венецианской биеннале, а также состав жюри.   Окви Энвезор (Okwai Enwezor) и Паоло Баратта (Paolo Baratta) "Золотого льва"  за вклад в искусство получит нигерийский художник Эль Анацуи (El Anatsui).    Эль Анацуи (El Anatsui) Эль Анацуи  родился в городе Аньяко в Гане в 1944 году. С 1975 года работает в университетском городке Нсукки в Нигерии. Окви Энвезор (Okwai Enwezor), куратор 56-й Венецианской биеннале, прокомментировал присуждение награды следующими словами: "Эль Анацуи, возможно, самый значительный из ныне живущих сегодня на континенте африканских художников. Эта награда — выражение почтения художнику, внесшему огромный вклад в признание современных африканских художников на международной арене. Это также достойное признание оригинальности художественного видения Анацуи, его многолетнего вклада в новаторство и в то, что художественные и культурные традиции Африки заняли достойное место в мировом современном искусстве". На протяжении своей творческой карьеры Анацуи экспериментировал с различными материалами, включая дерево, керамику и краску. Позднее он сосредоточился на металлических объектах. Ель Анацуи прославился своими эффектными арт-объектами из подручных материалов: бутылочных крышек, жестяных банок и т. д.  Широко выставляется в Африке, Европе, США и Японии. Его скульптуры находятся в множестве публичных коллекций по всему миру. Анацуи продолжает жить и работать в Нсукке, 

Украинские художники представили свои работы, созданные во время арт-тура на остров Кипр     Открытие выставки состоялось 19 апреля в древней резиденции в Тохни. С 14 по 21 апреля в рамках арт-тура «Make Art, Not War» художники жили и творили в старинных этнических усадьбах Кипра, а также посетили живописные места этого острова: горный водопад, белые скалы, древний театр «Курион». Одним из главных событий мероприятия стала встреча с епископом Кипрской православной церкви Григориусом, обед с монахами и совместная молитва за мир в Украине. Участниками проекта стали Николай Маценко, Михаил Деяк, Степан Рябченко, Василий Рябченко, Виктор Дейсун, Анна Валиева и Елена Рыжих.   Николай Маценко. Государственный герб.   С первого дня пребывания на острове художники активно включились в работу и к финалу пленера показали удивительные результаты. Елена Рыжих изобразила на своих полотнах места, которые поразили ее больше всего. Одна из ее картин посвящена церкви Елены и Константина в Тохни. Другой пейзаж написан возле белых скал, где белый берег мягко входит в море изумрудного цвета. Михаил Деяк создал на стекле в старинной гуцульской технике серию из трех картин, которую назвал "Tochni Today".   Анна Валиева изобразила в своих работах две руки, что символизируют единство народа. Степан Рябченко воплотил древнегреческую мифологию и атмосферу Кипра в виртуальные образы "Electronic Notos" и " Electronic Eurus", которые транслировались на видеопроекторах. Виктор Дейсун воплотил на полотне красочные мандариновые поля.   Степан Рябченко   Василий Рябченко Николай Маценко в хара

24 апреля в рамках ярмарки "Книжковий Арсенал" состоится презентация новой книги Галины Скляренко - "Современное искусство Украины. Портреты художников. — К. : Huss, 2015. — 344 с., ил." Каталог является результатом совместного труда автора - известного куратора, искусствоведа, арт-критика Галины Скляренко и автора идеи, куратора, арт-дилера Игоря Абрамовича. Эта книга посвящена творчеству   наиболее известных современных украинских художников,  активно работающих в последние десятилетия: Тиберий Сильваши,  Александр Животков, Анатолий Криволап, Олег Тистол, Винни Реунов, Николай Маценко, Марина Скугарева,  Александр Ройтбурд,  Василий Цаголов, Павел Маков, Юрий Соломко, Андрей Сагайдаковский, Александр Сухолит, Виктор Сидоренко, Матвей Вайсберг,  Игорь Гусев, Максим Мамсиков, Влада Ралко, Павел Керестей. Их имена хорошо известны любителям искусства, однако, пожалуй, именно в этой книге творческие портреты художников впервые представлены полно и многогранно.   Эссе о художниках, написанные глубоко, живо и порой неожиданно, выходят за рамки конкретной биографии, рассказывают о становлении современного искусства в Украине, о его особенностях, видах, формах, художественных языках.  Книга рассчитана на широкий круг читателей.   Анатолий Криволап. "Вечерний выпас", х., м., 160x250, 2012  Издание было инициировано  известным украинским арт-дилером Игорем Абрамовичем, который рассматривает эту книгу как часть большого проекта по популяризации  современного искусства Украины.  Ведущая роль в издании книги принадлежит украинским коллекционерам и меценатам,  постоянно поддерживающим проекты, связанные с современным украинским искусством.  Книга напечатана также при содействии    Константина Кожемяки,    главы фонда ArtHuss  и владельца фамильной типографии Huss.    Олег Тистол. "Роксолана", х., м., 280x480, 1995 "Эта книга — не рейтинг, не собрание самых успешных или «топовых» художников, и она не претендует на формирование исчерпывающей картины актуального украинского искусства. Подобных изданий должно быть как можно больше, ведь в украинском искусстве достойных авторов необычайно много и такой богатый материал не может быть исчерпан одной книгой. Это своего рода арт-азбука современной Украины, которая может стать основой, изначальным фундаментом для знакомства с актуальным украинским искусством в персоналиях. Проект подразумевает дал

Книжковий Арсенал: 24 квітня о 16. 00, кінозал Діалоги на тлі презентації книги ANATOLIY KRYVOLAP AND THE UKRAINIAN SUBLIME (2015) із англомовної серії  видавництва РОДОВІД Ukrainian Art in Transition. Спікери: Анатолій Криволап, художник; Лідія Лихач, директор видавництва «Родовід»; Олександр Гриценко, заступник директора Українського центру культурних досліджень; Роджер Сорп, видавничий директор британського видавництва Thames & Hudson; Іван Козленко,  директор Національного центру імені Довженка. Модератор: Валентина Клименко   Вихід у світ англомовної книги про творчість Анатолія Криволапа і перша її презентація (Нью-Йорк, щорічна міжнародна конференція викладачів арту/лютий 2015) співпали у часі із актуальними розмовами про створення Українського Інституту для представлення української культурної політики за кордоном. Офіційна презентація Інституту готується, хоча вона вже  сколихнули український соціум, і те, про що так довго говорили культурні менеджери всіх напрямків, нарешті починає оформлюватися в державний проект.  Будемо вважати, що ми долучаємося до обговорення присутності української культури в світі, її структури, якості, ієрархії, розмаїття у перших рядах. Статус і імідж України в геополітичному контексті змінила російсько-українська війна – вона змусила світ сприймати нашу країну як окрему, самостійну державу, цілком природно виник інтерес до незнаної  української культури. Окремі, точкові представлення українських мистців в Америці, Європі, Азії не дають можливості ні політичним елітам країн, ні звичайним громадянам скласти цілісне уявлення про українське мистецтво, ми для них – terra incognita. Позиціонування української культури в глобалізованому світі – великий багатоступінчастий проект, але експорт українського мистецтва – посильна справа для вітчизняних культуртрегерів і інституцій. Видавництво РОДОВІД – одне  з небагатьох, хто популяризує українське мистецтво за кодоном, видаючи книги англійською та французькою мовами. Книги Родоводу присутні в найбільших американських та європейських університетських бібліотеках, продаються в музеях та великих міжнародних інтернет-мережах на зразок amazon.com. Англомовна серія  Ukrainian Art in Transition задумана як наступний крок з інтеграції українського мистецтва у світовий контекст:  Лідія Лихач запросила до співпраці аме

Дорогі друзі!  Запрошуємо Вас на презентацію книги УКРАИНСКАЯ АКАДЕМИЯ ИСКУССТВА: история основания и основатели      Освіта, культурне самопізнання і пошуки власної ідентичності стали трендами останнього часу. Видавництво РОДОВІД запрошує вас підтримати цей вектор розвитку за допомогою своєї бібліотеки книг та альбомів – унікальних культурологічних розвідок та взірців української візуальної культури світового рівня. Щоразу, готуючи нове видання до друку, ми переконуємося, що нам є чим пишатися і, звісно, прагнемо ділитися своїми знахідками з вами.  Цього разу – твори перших професорів Української Академії Мистецтва, як стали й фундаторами Академії в непересічному і концептуальному оформленні дизайнерів-графіків – Олега Грищенка та Олени Старанчук  УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВА:  історія заснування та фундатори   (автор розвідки: Олена Кашуба-Вольвач; дизайн: Олег Грищенко та Олена Старанчук;  керівник проекту: Лідія Лихач; РОДОВІД, 2015)      Издательство «Родовид» представляет исследование, хронологическое воспроизведения первых шагов становления Академии - от идеи до открытия и первых драматических лет существования (1917-1921) - «УКРАИНСКАЯ АКАДЕМИЯ ИСКУССТВА: история основания и основатели».   Почти все основатели Академии долгое   советское время были в списке «врагов» и такие научные работе не поощрялись идеологически. Поэтому впервые удалось осуществить большую мечту многих людей и, собственно, родословной - опубликовать историю основания Академии, важные страницы историии украинского искусства.    В книгу вошли: научная разведка Елены Кашубы-Вольвач «Основание Украинской Академии Искусства март - декабрь 1917»; отдельные разделы с произведениями основателей Академии - ее первых профессоров Георгия Нарбута, Василия Кричевского, Федора Кричевского, Михаила Бойчука, Николая Бурачека, Абрама Маневича, Михаила Жука (предисловие Владимира Петрашика); приложения с публикациями об Академии (Вадима Павловского и Михаила Жука), библиографию, архивные документы и др.   Презентация монографии состоится 23 апреля (в рамках Книжного Арсенала) в 13:00 в зале Малых магазинов и издателей с участием авторов Елены Кашубы-Вольвач, Владимира Петрашика, Лидии Л

Французско-украинский проект "С Украиной в сердце"    21 апреля 2015 года в 17:30 в Национальном музее Тараса Шевченко состоялось открытие украинского-французского проекта "С Украиной в сердце" при содействии Президентского фонда Леонида Кучмы "Украина".    Жан Ави и Игорь Бабий Участники проекта: гитарист Марк Топчий, бандурист Сергей Захарец, вокалистки Адриана и Мидея Наруцькие и французский композитор и художник Жан Ави. На выставке зрители имели возможность ознакомиться с живописными работами Жана Ави, посвященными Украине. В исполнении стипендиатов Президентского фонда Леонида Кучмы «Украина» прозвучали произведения французского композитора.   Жан Ави родился во Франции 30 мая 1959 года в Савиньон-сюр-Орж под Парижем. С детства изучал искусство кино, фотографии, живописи и музыки. Музыка и живопись для Жана Ави равнозначны. Он с детсва связан с искусством и убеждён, что самое важное, что есть в жизни — это искусство.  В 1981 году Жан Ави закончил Парижскую консерваторию по классу классической гитары.  С 1982 года выставляет свои картины во Франции. Его работы находятся в государственных и частных коллекциях Франции, Швейцарии, Германии, Украины и США.  В продолжении концерта Жан Ави рассказывал предысторию создания свих музыкальных произведений, чем они были навеяны и какие эмоции он переживал и хотел передать. После концерта ученики детской художественной школы им. Т. Г. Шевченко подарили французскому гостю работы, выполненные учащимися школы: картины и скульптуру Ярослава Мудрого.   

Документальна виставка «Стефан Вільконський. Микола Шраг. З особових фондів ЦДАМЛМ України» про історію українського віолончельного виконавства та авторський концерт «Вибрики ноосфери» відомого українського композитора та віолончеліста Золтана Алмаші, за участю Маріани Скрипи (скрипка) та Олексія Шмурака (фортепіано)   У середу 22 квітня 2015 року о 17.00 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» відбудеться презентація документальної експозиції «Стефан Вільконський. Микола Шраг. З особових фондів ЦДАМЛМ України» та авторський концерт «Вибрики ноосфери» відомого українського композитора, віолончеліста Золтана АЛМАШІ, за участю лауреатів міжнародних конкурсів Маріани СКРИПИ (скрипка) та Олексія ШМУРАКА (фортепіано). Цього року виповнюється 145 років від дня народження заслуженого артиста УРСР, професора Київської консерваторії, віолончеліста Стефана Вільконського (1870–1963) та 45 років по смерті доктора економічних наук, віолончеліста-аматора Миколи Шрага (1894–1970). Їх особові фонди зберігаються у ЦДАМЛМ України. З оригіналами документів, які презентують маловідомі сторінки віолончельного виконавства ХХ століття, можна буде ознайомитися під час заходу. Концерт в Архіві-музеї відкриє міжнародний фестиваль сучасної і класичної музики «Гольфстрім ІХ». У програмі – твори Золтана Алмаші, написані композитором у 1996–2015 роках, та твори анонімних авторів у його інструментальних версіях. Вхід вільний.   Олена ЧИЖОВА, директор ЦДАМЛМ України: «У ці дні виповнюється три роки літературно-музичному проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї». Його мета – популяризація та поповнення фондів ЦДАМЛМ України, що дозволяє тримати постійний зв’язок з минулим та сучасністю. На виставці, зокрема, буде експоновано світлини та «педагогічний щоденник» професора Стефана Вільконського, афіші концертів 1912 року й інші документи віолончеліста-аматора Миколи Шрага, що відкривають маловідомі сторінки життя обох митців. Деякі документи з особового фонду Миколи Шрага 26 грудня 1974 року були засекречені. Наприклад, некролог Сергія Єфремова на смерть батька Миколи – Іллі Людвиговича Шрага (1847-1919), знаного українського політичного і громадського діяча, члена чернігівської «Просвіти». Від 1990 року усі ці документи відкриті для дослідників».   Золтан АЛМАШІ, композитор, віолончеліст:

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **