Наверх
Меню
Меню

Мои лоты

Галина Браиловская

Рейтинг:
(660)
Рейтинг по сделкам:
+0 -0
Дата рождения
27/07/1964
Регион:
Украина, Киев
Все лоты пользователя
Подписаться
Тип записи
Категории
Дата публикации
Тег

"Ритуал схвалення"   Мистецтво - підходящий інструмент для проведення важливих соціальнихдосліджень, що сприяють здоровому розвитку сучасного суспільства. Задопомогою різних арт ;медіа, без болю і насильства, а за допомогою емоцій, уяви та інтелекту можна розкрити величезні смисли людськогоіснування, відповісти на багато важливих питань або хоча б почати їхзадавати. Запрошуємо на арт - акцію "Ритуал схвалення", де у вас будеможливість поекспериментувати  над собою, оцінити рівень своєї свободи,подумати над природою вибору. Акція репрезентує напрацювання митців угалузі різних медіа.   23.10.14   Лук'янівський народний дім та трамвайне депо. За адресою : м.Київ,вул.Дехтярівська 5а   Початок о 19:00   Учасники, автори ідеї: група GAZ (Василь Грубляк та Олексій Золотарьов) Олексій Сай   Менеджер проекту: Катерина Рай

Галерея сучасного мистецтва «Триптих АРТ»  представляє виставку колажів «The Kievianer» арт-дуету BRATY - Івана та Василя Костенків   «The Kievianer» – це серія плакатів про серцебиття столиці України, виконаних у вже класичній для братів техніці колажу. Ці роботи поєднують фото ключових символів Києва й України, скани зі стародруків 18-19 ст., елементи української автентики та акварелі.   Саме поєднання ретро-оформлення та сучасних технологій, які до цього процесу застосовуються, дає відчуття синергії різних епох. Це змінює не лише бачення історії, а перш за все – співпричетність до неї. Проте в той час, як брати знаходять нові інтерпретації для форми, яка стала їхньою візитівкою, вони не приватизують зміст.   Іван і Василь не рахуються з хронологією, тому що єдине, що вона дає, – це ієрархія. Брати інтегрують символи різних періодів, створюючи у своїх колажах позачасову не лише київську, а й українську спільність. У цій серії Іван і Василь завжди оживляють камінь, мармур, фреску. В усталеному героїчному чи релігійному образі через фотографію обов’язково присутня частинка звичайної людини – її обличчя, рука, посмішка. Такий підхід також нівелює штучні історичні ієрархії. Він допомагає відмовитись від п’єдесталізації і переосмислити власний зв'язок із княгинею Ольгою, Володимирською гіркою і українською землею. Таким чином брати візуалізують глибинний перехід від дистанціювання до співпричетності, який розпочався з Києва у листопаді минулого. Образи, які створили Іван і Василь у цій серії, промовисті своєю простотою і справжністю. Київ братів Костенків прекрасний. Він не ідеалістичний – не позбавлений кіптяви з-під горілих шин, темних фарб і журливо схилених поглядів ікон. Проте у ньому також є замислені інтелігенти, перетин епох і топографій і, як ніколи, жива українська автентика.  Тому поєднання братами зв’язку землі, птахів, серця і духу соборів, який їх наповнює, дає потужний образ міцної основи і промовистої мовчазної впевнен

Центр мистецтв «Арт-Простір» запрошує представників ЗМІ на презентацію (прес-конференцію) роману запорізького письменника, шостого президента кіноклубу «Сходження» Олега Шинкаренка. Подія відбудеться 22 жовтня о 15 годині у приміщенні галереї сучасного мистецтва «КалендАрт» за адресою: Запоріжжя, пр. Металургів, 1А. Роман Олега Шинкаренка "Кагарлик" (Видавництво Сергія Пантюка, 2014) - це сатирична антиутопія, що зображує життя в Україні через сто років. Відбулася російська окупація, внаслідок якої наша країна повернулася у середньовіччя. Головний герой, чию свідомість використали для виготовлення суперкомп'ютерів російських військових супутників, намагається повернути втрачену через це пам'ять та свою дружину. Для цього він вирушає у загадкове місто Кагарлик, де в результаті випробування новітньої зброї назавжди зупинився час. Роман починався як Facebook-сторінка https://www.facebook.com/kaharlyk, на якій автор щодня публікував рівно 100 слів - повідомлень із паралельної реальності майбутнього. Проект одразу планувався як мультимедійний, автор написав для нього декілька музичних фрагментів у жанрі "конкретної" музики, використовуючи замість музичних інструментів звуки навколишньої реальності (стуки по пральній машині, холодильнику, батареї, каструлям, звук роботи електродвигуна кавомолки, уривки із сербських православних хоралів), поєднані у абсурдні колажі, які ілюстрували сюжетну канву. Послухати ці фрагменти можна тут: https://soundcloud.com/search?q=%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA Михайло Бриних (Ще трохи, і буде Кагарлик, Літакцент): "Роман, попри невеликий обсяг, нафарширований багатьма цікавими ідеями, а їхнє поєднання – то навіть претендує на цілковиту оригінальність..." "На київському Майдані Незалежності вирощують картоплю, руїни супермакету «Ашан» передаються у спадок, наче родовий маєток, кілька божевільних претендентів на посаду мера Києва намагаються перестріляти один одного". "...в деталях, які стосуються війни російсько-української, автор, як би це м’яко сказати, справляє враження добре тренованої баби Ванги. Хочеться довго й виснажливо плювати через ліве плече, коли наштовхуєшся на передбачення, які протягом останніх місяців вже стали частиною нашої історії..." Олег Коцарев (Коли втілюються фантазії письменників-абсурдистів, День): "Одна з у

Видео-работа "Предчувствие войны" является продолжением проекта "Коллайдер", который касается событий, произошедших в урбанистических пространствах и сформировавших мир, в котором мы живём. Начинался этот проект в Далласе на месте убийства Кеннеди, где находится Музей убийства Кеннеди со множеством кино- и фото-материалов. Там родилась идея выстраивания панорамного пространства из фрагментов, которые при ускорении и раскручивании могли бы замещаться на архивные кадры. Проект "Коллайдер" отсылает к физике. Если коллайдер исследуют столкновение частиц и энергии, которые при этом вырабатываются, то художественный коллайдер исследуют столкновение человеческих частиц и то, какие энергии при этом извлекаются. В сущности, он как бы спрашивает, являются ли люди элементарными частицами в системе ускорения глобальных сил, или энергия взаимодействия может рождать новые мысли, новые смыслы существования на Земле? "Предчувствие войны" входит в цикл "Мой Шевченко" и базируется на стихотворении "Осії. Глава 14”, в котором Шевченко подражает пророку Осии. Стихотворение начинается словами: «Погибнеш, згинеш, Україно, Не стане знаку на Землі…»   Шевченко написал подражание Осии, но самое удивительное то, что его видение Украины является проекцией на её будущее (которое мы раньше считали её прошлым). На самом же деле, пророк-Шевченко видел новейшую историю даже более чётко, чем наши современники.  Финал стихотворения достаточно оптимистичен для Украины. Пророк открывает безмерную любовь Бога к своему народу, не взирая на всю вероломность которого, он находит слова утешения, обещая, что народ всё-таки узнает лучшие мессианские времена. "Предчувствие войны" — это видео-инсталляция, которая не должна быть показана просто на телеэкране, ее необходимо демонстрировать в пространстве. Впервые она была показана в качестве проекции на ГогольФесте. Она соотносилась с пространством завода и там видео-инсталляция работала так, как это задумано. Конечно, для реализации видео-инсталляции в пространстве нужен технологический, или финансовый ресурс. В "Предчувствие войны" человек в пространстве инсталляции втягивается в космологическую конструкцию видео и соотносится с глобальными цивилизационными сдвигами и разломами нашего времени - это то, что адекватно именно современному уровню философского осмысления в искусстве.

17 октября в Киевском Национальном музее русского искусства открылась выставка известного киевского художника Александра Ольхова. В своём вступительном слове Елена Боримская отметила, что Национальный музей русского искусства благодарен Александру Ольхову за предоставленную возможность показать зрителю работы последних лет. Александр Ольхов — замечательный мастер пленэрных работ и их география  обширна: от Крыма до Карпат. Александр не застывший художник, он постоянно меняется. Это активный художник с большим потенциалом и серьёзная творческая личность. Елена завершила свою речь словами: "Эта выставка — событие для музея. Такой энергетики, колорита и буйства красок наши залы давно не видели... Мы рады, что выставка проходит именно в нашем музее, в котором замечательная аура и своя история. Ольхов — это художник музейного уровня. Но не могу не отметить, что это не только замечательный художник, но и человек широкой открытой души. Он — прирождённый колорист, наверное, поцелован Богом. Это — художник от природы!" Андрей Владимирович Чебыкин, президент Национальной академии искусств заметил, что ему очень приятно видеть среди зрителей такое количество студентов и выпускников НАОМА, а также друзей, коллег, детей, которые пришли поздравить знаменитого художника с этой выставкой. Андрей Владимирович отметил, что не каждый художник может выставить свои работы в музее такого уровня. Александр Ольхов достоин такой высокой чести. Президент НАОМА в торжественной обстановке вручил Александру Ольхову Почетный Диплом Академии за весомый вклад в развитии изобразительного искусства в Украине. Он также выразил надежду, что в скором времени будет осуществлен семейный проект, в котором примет участие супруга Александра — Татьяна Красная. Наталья Кохаль, заместитель председателя Киевской организации Союза художников, отметила: выставка состоялась и количественно, и качественно. Наталья от имени Киевской организации художников вручила Александру Ольхову Почётную грамоту за многолетний труд и творческий вклад в развитие украинского искусства. В своей речи Александр Ольхов отметил, что у него было много выставок в галереях - больших и маленьких. Но выставка в музее такого уровня – это очень ответственно. Пространство здесь уже намолено художниками, которые утверждены временем. А время — сам

В музее истории Киева продолжается выставка, посвященная 90-летию одного из самых известных фарфоровых заводов Украины и СССР - Киевского фарфорового завода. Организатором выставки выступил Александр Цапенко - один из бывших акционеров предприятия, впервые экспонаты для выставки был предоставлены из частных коллекций Украины. Тематически экспозиция поделена на два зала: в первом зале представлены работы, выполненные на заводе в послевоенные годы: во втором заде представлены классические и новейшие скульптурные работы легендарного главного художника завода Владислава Щербины. Ольга Школьная и Татьяна Нечипоренко В день открытия выставку посетили старейшие работники завода, скульпторы и художники, чей творческий путь связан с этим предприятием. Киевский фарфоровый завод в свое время имел в своем названии слово "экспериментальный", которое отражало творческую составляющую его деятельности. В стенах предприятия работали лучшие украинские художники и скульпторы, завод был творческой лабораторией для всей фарфоро-фаянсовой промышленности Украины.  Александр Цапенко Выступая на открытии выставки, Александр Цапенко сказал, что основной своей миссией он видел напоминание, что был такой завод в Украине. В свое время он был одним из лучших на территории бывшего Советского Союза, модели, создававшиеся в творческих лабораториях завода, часто передавались на другие заводы не только Украины, но и на другие заводы СССР. Те предметы, которые в этот раз удалось собрать и предоставить для экспозиции – во многом знаковые для завода, некоторые из них выполнены в одном-двух экземплярах и никогда ранее не демонстрировались. Владислав Щербина Старейший скульптор, главный художник завода Владислав Иванович Щербина рассказал о своем отношении к фарфору, как материалу. Для него это белое чудо, в которое превращается сырая глина после пребывания в пламени печи. Один раз попробовав свои силы в создании скульптуры из фарфора, Владислав Иванович уже никогда не изменял своей влюбленности в э

Олекса Манн – автор масштабного проекту «Нова антропологія», одну з робіт цього проекту він виставив на виставці «Теорія вірогідності». Яку з своїх робіт Ви представили на виставку «Теорія вірогідності» як таку, що найбільш відповідає концепції виставки? На експозиції представлена частина масштабного кураторського проекту "Нова антропологія". При відборі робіт ми вирішили, що частину цього проекту можна показати на виставці "Теорія вірогідності". Це нові контраверсійні антропологічні типи. Мені колись взагалі набридла така загальна антропологічна стабільність в людстві, і я вирішив сам вигадувати і розпрацьовувати нові типи. Мені здається, що їх набагато більше, ніж нам заявляють різноманітні науковці. Кожна з цих робіт по своєму образному ряду між собою дуже дисонуючі. Разом все це має викликати абсолютний дисонуючий ефект, тому що сталість, такі сталі величини вже давно нікого не влаштовують і через це їх просто треба якимось чином розкачувати і ламати. Олекса Манн та Генадій Козуб Це намагання зламати стереотипи? Не зламати, а навпаки піти далі, ніж ці стереотипи. Там є різні практичні типажі, а від них там іде своєрідний розвиток. Які у Вас зараз нові напрацювання? Над чим Ви працюєте ще, крім "Нової антропології"? Я працюю зараз над "Новою антропологією" і "Новим середньовіччям". Це — два різних проекта. "Нове середньовіччя" — це проект, де багато сюжетних навантажень. Там багато образів. Ми зараз зафіксувалися на темах, що нібито у нас все є технократично, але всі людські стосунки, всі людські поняття лишаються середньовічними. Особливо зараз після всіх цих подій: революція, війна. Виявляється, що людство нікуди далі не пішло, не зважаючи на купу гаджетів, на купу нових цивілізаційних надбань, ми абсолютно лишаємось на рівні середньовіччя. Якщо просто всю цю технократію зняти, то залишається така абсолютна середньовічна матриця. Проект ще не закінчений. Я почав виставляти роботи цих двох проектів "Нова антропологія" і "Нове середньовіччя" такими опціями: частково роботи виставлені тут, частково поїхали в Чікаго, частково виставлялися в Українському Домі. Олексій Золотарьов, Олекса Манн, Михайло Кулі

Андрей Сидоренко Во время открытия выставки нам удалось поговорить с Андреем Сидоренко — куратором проекта "Теория достоверности"  и одним из авторов работ, представленных на выставке – Антоном Логовым и задать им несколько вопросов. Первый наш собеседник - куратор проекта Андрей Сидоренко Какова концепция выставки? Концепция выставки заложена в самом её названии —"Теория достоверности". Достоверный,  то есть — достойный веры. Своим проектом мы пытаемся разобраться: что — правда, что — неправда. Где основа, которая даёт возможность говорить: что правильно, что неправильно. В этом плане найти грань между мифом и реальностью очень трудно. Возможно, она даже не существует. Например, если говорить о том, что даёт человеку твёрдую основу для мировоззрения, то это скорее миф, а не реальность. Поскольку большинство знаний о мире люди познают не из личного опыта, а по вырванным из контекста картинкам и комментариям, которые соединяются воображением в целостный образ. То есть реальность — это в основном то, во что верят люди. Работы, представленные художниками — это их метафорический взгляд на эту ситуацию. Как долго готовилась выставка? Выставка готовилась зигзагообразно, так как одновременно готовилась ещё выставка в Лондоне, в которой я был со-куратором. Мы начали её делать в сентябре, а потом продолжили после поездки в Лондон. По какому принципу отбирались работы для выставки? Был открытый отбор работ. Очень многие из предложенных работ сейчас находятся в зале. Также к участию были приглашены знаменитые художники. Таким образом, на нашей выставке можно увидеть работы и знаменитых, и молодых художников. Ваша работа тоже представлена на выставке. Какова в неё заложена идея? Моя работа называется "Алхимия эйфории". Она как раз передает тот момент, который заложен в концепции выставки. Часто мифическое восприятие привязано к эмоциям. Люди через эмоции воспринимают и обоснов

 Щербенко Арт Центр представляет персональный проект Сергея Кайдака «Время вперед (Timeline)» 17 октября – 8 ноября Открытие: 17 октября, 19:00   В пространстве Щербенко Арт Центра откроется выставка графики белорусского художника Сергея Кайдака. Автор представит вниманию зрителей рисунки, созданные в период с 2009-го по 2013-й год в смешанной технике.   Название проекта намекает на специфику проекта, в рамках которого можно будет ознакомиться с результатом длительного творческого процесса: в течении пяти лет Сергей Кайдак создавал работы, каждая из которых отражает определенный момент, эмоцию, переживание художника, очень личное, проникновенное и неповторимое. Переживание, переданное сиюминутно в художественном языке, с помощью карандаша и акриловой краски. Автор проводит параллель: «Это как семейный альбом: пересматриваешь его, понимаешь, почему ты такой сегодня и даже можешь прогнозировать себя завтрашнего. Вот и эти рисунки нескольких лет будут выставлены для того, чтобы можно было просмотреть ход времени. Вчера было таким и именно поэтому выросло в таковое сегодня. А завтра может быть лучше...»   Подобно ярким воспоминаниям из прошлого, у каждой из работ есть своя предыстория, ведомая лишь автору. «У зрителя же они вызовут свои собственные ассоциации, и этого достаточно. Каждому свое».   Большинство своих работ Сергей Кайдак называет недоделанными, но эта незавершенность не случайна: «…как фраза: ни стихотворение, ни поэма, ни роман, а просто фраза». Тем не менее, проект «Время вперед (Timeline)» представляет собой не бессвязный набор фраз, но захватывающее повествование.  

16 жовтня 2014 року о 18:30 в Інституті проблем сучасного мистецтва відкрився великий колективний арт-проект «Теорія вірогідності» в рамках VII Всеукраїнської платформи "Новітні спрямування" за підтримки Міністерства культури України та Дирекції художніх виставок України. Розвиток комунікаційних технологій поставив акцент на швидкості передачі інформації, проте ще й досі не винайдений спосіб як перевіряти її достовірність. Тому людство, з одного боку, шукає достовірність у минулому, вбачаючи в ньому джерело ідентичності та цілісного світосприйняття, з іншого – вірить у можливості комунікації та конвенційних зв’язків, що створюють умови для безпечного співіснування людей з різними поглядами. Проект ставить питання чому одна і та ж інформація може викликати у людей таке різне сприйняття реальності, і що таке реальність. Відчуття твердої світоглядної основи та сильної мотивації дає скоріше міф, проте навіть опозиція міф та реальність досить умовна, адже провести чітку між ними грань сьогодні теж не можливо. Більшість знань про світ люди пізнають не на власному досвіді, а по вирваних з контексту картинках та коментарях, які зшиваються уявою в цільний образ. Отже реальність в основному це те, у що вірять люди. Назва проекту Теорія вірогідності на асоціативному рівні одразу ж поєднуються із Теорією відносності А. Ейнштейна, хоч це не одне саме поняття - між ними існує суттєва різниця. Поняття «Вірогідність» ближче до достовірності, того, що людина вважає безпомилковим в інформаційному просторі. В той самий час, поняття «Вірогідність» може також прочитуватись як Віра та Гідність, які за останній рік в Україні перестали сприйматись абстраговано та стали фактором самовизначення в умовах драматичних потрясінь. Олександр Соловьйов Більше 30 сучасних художників з Одеси, Харкова, Києва, Львова представлять свої варіанти інтерпретації найсвіжіших подій сьогодення, спробують дослідити ті глибинні суспільні зміни, що відбуваються з нами в теперішньому, та будуть визначати наше майбутнє.

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **