Наверх
Меню
Меню

Мои лоты

Галина Браиловская

Рейтинг:
(662)
Рейтинг по сделкам:
+0 -0
Дата рождения
27/07/1964
Регион:
Украина, Киев
Все лоты пользователя
Подписаться
Тип записи
Категории
Дата публикации
Тег

TIMELESS  Виставка художниці НАТАЛІЇ КОЛПАКОВОЇ 11.06 – 30.06 Наталія Колпакова – оригінальна художниця, яка створює авторські шовкові полотна з фантазійними чаруючими зображеннями. Великі хустки та шарфи з італійського шовку є унікальними витворами мистецтва з неповторними зображеннями. Це авторське преображення реальності за допомогою уяви, тонкого відчуття казковості світу та гарного відчуття гумору. Колекція складається з шовкових картин-перевертнів квадратної форми 138х138 та 98х98, які можна споглядати з будь якої сторони, а також шарфів розміром 46х210 см. Речі можна використовувати як аксесуар для одягу, так і як вишуканий елемент дизайну інтер’єра.  Авторка вже має визнання як в Україні, так і за кордоном. З вересня 2017 року колекція була представлена на Paris Design Week й завдяки виразному стилю була визнана модними брендами і викликала зацікавленість колекціонерів з усього світу. Авторська колекція Наталії Колпакової є переможцем дизайнерів Talents, експонувалася на «Frankfurt Ambiente». Персональні виставки відбулися у Києві та в Анталії. У 2018 році у Відні в рамках Дня України в ООН відбулася персональна виставка мисткині. У 2019 Наталія Колпакова брала участь у найбільш відомому в північній Європі дизайн-шоу Formex Stokholm, де також була в ряду Talents.     Проект Timeless  - масштабна персональна виставка Наталії Колпакової. На виставці будуть показані нові роботи авторки, а також декілька найяскравіших творів з минулих серій Palimpsest та Players.      "Що таке Вічність? Час дійсно існує? Чи справді час - ілюзія розуму? Це може здатися неможливим для точного визначення, але може бути можливим для формування реалістичного думки про поняття «час» або «поза часом». Слова і фрази, які будуть використовуватися для цієї мети, будуть словами і фразами, які були відомі людям протягом певного періоду часу - одне і те ж слово, фраза може мати різне значення для різних людей в іншій ситуації.     Щоб щось було поза часом, вона повинна мати універсальне визнання, навіть якщо інтерпретація людьми різна. Те, що триває століттями, теж вважається поза часом. Час - це

FLUIDITY OF THIS WORLD 10 – 16.06.2019 Персональна виставка Валентини Жукової   З 10 по 16 червня 2019 року, в рамках паралельної програми 58-ї Венеційської Бієнале, за підтримки міжнародної асоціації  MUSA International Art Space та Spivakovska ART:EGO відбудеться персональна виставка Валентини Жукової. Загальною тематикою цього року  в MUSA International Art Space стала «Вода», тому виставка присвячена саме цьому стихійному елементові,  але трохи з іншого ракурсу - мов би все тече і змінюється, неможливо зупинити процеси руйнування та відтворення цього  крихкого світу, але можна зафіксувати цю швидкоплинну мить.  До уваги глядачів будуть запропоновані роботи, зняті у різноманітних куточках цього світу: від Нью Йорка до Сієтла, в Каліфорнії та Юті, в Україні, Ісландії та Малайзії.  Задум авторки,  передати у візуальній формі за допомогою сучасних технологій тонку складову цих місць, те що можна відчути, але неможливо показати на звичайному фото і  все ж стає трохи можливим за допомогою сучасних технологій.   Ефемерність цієї складової не дозволяє передати такий досвід,  та ще й  в кожного він свій, дуже особистий.  Лише трошки примруж очі і побачиш це, бо, як відомо,  краса в очах того, хто дивиться.    Приходьте подивитися на наш світ очима української авторки та може ви насправді зможете побачити та відчути щось нове, трошки енергетики з тих дивовижних місць.   Відкриття відбудеться  10 червня о 18 годині за адресою Palazzo Zenobio -Dorsoduro 2596 Venice    Організатори: міжнародна асоціація  MUSA International Art Space разом з Spivakovska ART:EGO  Координати організаторів: Юлія Міхно директор галереї Spivakovska ART:EGO  (068) 305 40-00

Цього року в День ІЗОЛЯЦІЇ відбудеться перша публічна презентація проекту TOY відомого українського художника Романа Михайлова та відкриється пункт прийому іграшкової зброї. А о 20:00 на вас чекає серія музичних сетів від Diser Tape, Fynjy_&_Lishe, GUMA. Вечір завершиться показом відеороботи Ганни Тихої, створеної на основі фільму Дзиґи Вертова Симфонія Донбасу (копія фільму люб’язно надана Довженко-Центром). Протягом всього дня можна буде відвідати поточну виставку фонду ІЗОЛЯЦІЯ Ширін Нешат Турбулентність, виставку Bardubaz Steps, в якій йдеться про життя людини в індустріальному місті, представленому в образі великого звіра, а також виставку робіт донецького художника Володимира Бауера, в центрі творчості якого шахтарське життя.   Що сталося  9 червня? Вже протягом п’яти років 9 червня фонд ІЗОЛЯЦІЯ традиційно відзначає День ІЗОЛЯЦІЇ відраховуючи ще один рік перебування у вигнанні після того, як територія заводу в Донецьку була захоплена мілітарізованими проросійськими угрупованнями, що власне і змусило інституцію перебратися до Києва. Саме день захоплення – 9 червня – є певним вододілом та приводом для обговорення “незручних” тем, таких як мілітарізація, вимушене переселення та роль культури під час війни.    Проект TOY (1 червня — 31 серпня, 2019) Проект символічно розпочався 1 червня — у міжнародний день захисту дітей. На першій стадії, в Києві відкриються пункти прийому іграшкової зброї, куди кожна дитина зможе принести власні іграшки. Згодом із зібраних іграшок художник Роман Міхайлов створить предмет сучасного мистецтва.   Концепція Наступне твердження спочатку може ошелешити, але в Україні росте перше покоління дітей, що народилися за військових часів. Зараз їм вже п’ять й, як і багато їхніх однолітків, вони грають у війну. Голівудські бойвики, комп’ютерні ігри, тир та кінець кінцем випуски новин формують толерантне, або частіше навіть бездумне ставлення до зброї та того факту, що вона створенна аби вбивати. Таким чином, здавалося б невинні дитячі ігри дають першу прошивку жорстокості та розуміння того, що якщо не вб’єш ти, то вб’ють тебе. Часто-густо під час гри можна почути такі фрази: Тебе вбито!, Ні, це тебе вбито! Я перший стріляв. Однак у справжній війні не можна оскаржити, хто стріляв перший, або пройти цей рівень гри ще раз, аби виправити помилку. Починаючи роботу над проект

Роман Мінін вже вдруге повернувся до Брюсселя, цього разу з новою виставкою – під назвою «Transmonument». Ця експозиція, організована за підтримки Посольства України в Бельгії, презентує концепт створення творів мистецтва у віртуальній реальності,  подальше використання цифрових інсталяцій в реальності «доповненій». Автор вважає, що купівля витворів цифрового мистецтва у системі діючого арт-ринку вплине на вихід до нового цивілізаційного рівня розвитку. Роман – не єдиний, хто працює в цьому напрямку, але він є одним з ідеологів розвитку сучасного мистецтва в Україні шляхом опанування сучасними технологіями, зокрема для більш ефектних презентацій мистецьких ідей. Відкриттям проекту зацікавилися представники провідних IT-компаній, які відвідали вернісаж. Водночас керівництво музею Буа-дю-Казьє – колишньої вугільної шахти в  місті Шарлеруа – вже запросило Романа з персональною виставкою доповненої і віртуальної реальності, що відбудеться на початку липня цього року. Проект-стартап «Transmonument» представляє платформу для творів монументального мистецтва в доповненій реальності. Відтепер з’явиться можливість встановлювати в публічному просторі пам'ятники, скульптурні композиції, анімовані монументи, створені за допомогою сучасних цифрових технологій. Якщо зараз будь-який художник, керуючись світовими та політичними трендами, орієнтується на наявне технічне забезпечення, то вже незабаром його єдиним обмеженням залишиться власна фантазія. Мистецтво будь-яких масштабів без територіальних меж – це новітня реальність.   Виставка триватиме з 6 червня по 21 липня. Адреса: Galerie mhaata, Rue des Capucins 37, Bruxelles, Belgique

П’ять митців з Туреччини, Люксембургу, Іспанії  та України протягом двох тижнів працювали над створенням скульптур на міжнародному симпозіумі скульптури Interaction, організованого Booryak (BOORYAK - команда кураторів, які об'єднали свій творчий та професійний потенціал задля реалізації культурних ініціатив).    Команда Booryak: Валерія Голоскокова, Анна Лєдєнєва, Юлія Рахманова, Андрій Сігунцов, Олена Балова, Ольга Гуріна, Олена Радченко, Андрій Войчук. У міжнародному симпозіумі взяли участь: турецький скульптор Ілкер Ярдімчі (Ilker Yardimci), Флоренс Хоффманн (Florence Hoffmann) з Люксембургу, Пласідо Родрігес Боннін (Placido R.bonnin) з Іспанії, українські скульптори Михайло Левченко (Michael Levchenko Sculpture) та Сергій Баранник (Sergey Barannik). Учасники міжнародного симпозіуму Interaction з кураторами проекту. Скульптура «Ліричне послання», створена турецьким митцем Ілкером Ярдімчі.  Митець порівнює міста з живими організмами. Вони ростуть і змінюються. Вулиці, бульвари, будівлі - частини міста, а мистецтво - його душа. Робота «Ліричне послання» турецького скульптора  Ілкера Ярдімчі (Ilker Yardimci). Фото:  Spartak Dobriyranok

Імена норвезьких художниць Кіті Шеланд та Фріди Хансен не знайомі українському глядачу. Проте їхнє значення у мистецтві Норвегії досить велике. Кіті Шеланд та Фріда Хансен – жінки, які своїм життям прописували право на творчу біографію і руйнували усталені погляди на роль жінки в суспільстві. Кіті Шеланд реалізувала себе у пейзажному живописі, знайшовши палітру для хмар та дощу. Фріда Хансен – майстриня гобелену, яка отримала визнання у Парижі, але повернулась до Норвегії та продовжила гідне служіння вишуканому ткацтву. Про долі норвезьких художниць, їхню самобутність та значення для європейського мистецтва розповість кандидатка мистецтвознавства Олена Сом-Сердюкова на лекції "Кіті Шеланд та Фріда Хансен: жіночий крок у мистецтво Норвегії". ► 8.06 (субота) 15:00 Реєстрація за лінком: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_wCUgZjhrwzmapr5mQDll8IDTAWfdKhh2n87Bzs4azd7uYA/viewform?vc=0&c=0&w=1 Адреса: Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine (Київ, вул. Грушевського, 4). Обкладинка: Фріда Хансен. Чумацький шлях. 1989. Національний музей, Норвегія.

Третій міжнародний фестиваль «Pavlovka pinholefest» Pavlovka Art Gallery запрошує на «Pavlovka pinholefest» - єдиний в Україні фестиваль фотографії, зробленої без об’єктива.  Мета фестивалю - єднання фотомитців світової спільноти, які послуговуються давньою фотографічною традицією. Це єдиний український фестиваль, який представляє широкому загалу фотографічні надбання світової пінхольної спільноти. Крізь призму пінхолу досліджуються національні особливості, будуються міжкультурні зв’язки. Фестиваль сприяє зростанню творчої майстерності, долучає молодь до фотокультури. У світі не має іншої фотографічної техніки, що проходить червоною ниткою крізь усю історію людства, сприяє відображенню, осмисленню, створенню альтернативної візуальної культури, що живиться колективною архетипічною пам'яттю. Пінхол - найдавніша фотографічна техніка. Його коріння сягає часів первісної людини, яка крізь невеличкий отвір у шкурі тварин бачила перегорнуте зображення – сучасний фотоапарат працює за тим же принципом.  Явище пінхолу було описане Арістотелем, послідовниками китайського філософа Мо-цзи. У 16-17 ст. Кеплер розробив теорію камери, відтоді природне явище, описане Арістотелем, називають «ефектом камери-обскури». Пінхол-фотографія стала популярною в 90-х роках XIX століття в Європі, США та Японії. У 60-х роках минулого століття в Європі відроджується інтерес до фотографування без лінз, а в 1990-ті приходить в Україну.  Пінхолом займаються від Патагонії, Колумбії, Чилі до Японії, від Шотландії до Греції. Пінхол-фотоапарат можна зробити з будь-чого: коробки, трамвая, літака, праски… Цілі фестивалю - спонукати творчо мислити, розширити культурні обрії, навчити застосовувати потужний творчий інструмент для культурного діалогу, об’єднати фотомитців світової спільноти, українських фотографів, що працюють в цій техніці, познайомити їх зі світовим надбанням у галузі пінхолу, дослідити національні особливості учасників, побудувати  міжкультурні зв’язки, долучити широкий загал до фотомистецтва. Фестиваль позвиває в Україні високий світовий стандарт куль

5 червня в міській Галереї мистецтв  «Лавра» відбулось відкриття  художньої виставки «Українська ідентифікація. Анатолій Криволап, Ігор Ступаченко. Розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці». В експозиції представлені живописні композиції на біблійні теми для новозбудованої меценатським коштом Богдана Батруха церкви в селі Липівка Макарівського району Київської області. Розписи створені знаменитим українським живописцем Анатолієм Криволапом разом із колегою, монументалістом Ігорем Ступаченком. Унікальність цієї виставки полягає в тому, що відвідувачі зможуть побачити зблизька оригінали розписів, які після виставки змонтують в будівлі церкви. Виставка триватиме по 14 липня з 12.00 до 19.00, вхід вільний.  Відкриття виставки  відвідали журналісти, меценати і колекціонери - Зенко Автаназів, Роберт Бровді, Юрій Комельков, Андрій Пишний, Ігор Абрамович та діячі мистецтва, представники різних поколінь: Тіберій Сільваші, Олександр Ройтбурд, Евгеній Карась, Сергій Поярков, Віктор Сидоренко, Руслан Тарабукін, Анатолій Мельник, Микита та Єгор Зігура, Юлія Беляєва, Ірина Ворона, Антон Ковач, Надія Міцкевич, Ольга Петрова, Володимир Бовкун, Тетяна Савченко, Леся Піша, Олексій Іванюк і Наталя Корф-Іванюк… Поруч з великим залом, де розташовані композиції для церкви експонуються станкові полотна Анатолія Криволапа, які виступають камертоном, що задають тон усій події та великою мірою роз’яснюють глядачеві звідки взялася така незвична висока сила барвного звучання церковних розписів. А також доносить думку про можливість і необхідність індивідуалізованого творчого вирішення подібних розписів, бо саме тоді ідея знаходить прямий шлях не лише до свідомості, а й до серця глядача. Олеся Авраменко, куратор виставки: «Напевне, з такою ж мірою рішучості й містичної сили Джотто свого часу розписував Капелу дель Арена (побудовану Енріко Скровеньї) у Падуї; Анрі Матіс творив свою подяку господу в капелі Розаріа у Вансі, у Франції; Марко Ротко добирав живописний вислів на полотнах для каплиці у Х’юстоні, Марк Шагал створював  вітражні вікна у готичній церкві швейцарського Фраумюнстера; Олександр Дубовик розписував каплицю в місті Беррлез-Альп біля Ніцци й робив вітражі в Ново-Апостольскій церкві у Києві…  Митці  відмовилися від традиційного неокласичного рішення, з його поміркованістю в усьому – і композиційному, й колористичному вирішенні. Вони демонструють українську ідентичність власного живопису через властиву традиційному українському народному світорозумінню колористику,

NAMU та Олексій Кондаков представили спільну колаборацію Дизайнер переніс персонажів картин музею у сучасний Київ У колажі використаний фрагмент роботи Олександра Мурашка  «Портрет дівчини в червоному капелюшку» (1902-1903) Олексій Кондаков – автор відомих колажів 2 Reality, на яких герої картин світового мистецтва опинилися в класичних для київських реалій ситуаціях —  у нічному метро, підземному переході або на задньому сидінні подільського трамваю.  У колажі використаний фрагмент роботи  Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці». 1937 Нова серія колажів Олексія присвячена українському мистецтву. У коллаборації з Національним художнім музеєм України дизайнер вивів «персонажів» картин із будівлі музею на вулиці сучасного Києва.   У колажі використаний фрагмент роботи Петра  Левченка «Село взимку». 1900. Ця серія колажів спонукає переосмислити контекст українського мистецтва та відмінність між поняттями «класичного» і «сучасного мистецтва». Поки обставини та персонажі трансформуються в часі й просторі, сюжети кохання, дружби та пошуку себе залишаються поза часом.  У колажі використаний фрагмент роботи  Сергія Світославського «Воли на оранці». 1891. NAMU разом з  Олексієм Кондаковим планує випустити лімітовану кількість постерів і листівок із сюжетами колажів. Їх можна буде придбати в сувенірній крамниці музею.  У колажі використаний фрагмент роботи Костянтина Єлеви. Голова чоловіка. Кінець 1920-х. У колажі використаний фрагмент роботи Капітона Павлова «Портрет дочки художника Дарини». 1843. У колажі використаний фрагмент ікони "Велико

7–9 червня у Києві пройде міжнародний фестиваль мистецтва переформансу Carbonarium. Із перформансами, лекціями та медіа-артом Україну відвідають митці з 18 країн. Серед них засновник та художній керівник PAS - Performance Art Studies БББ Йоганнес Даймлінг (Німеччина). Він проведе триденний воркшоп для усіх охочих і спільно з його учасниками створить перформанс «Парк скульптур». Його покажуть в останній день фестивалю. «Я теж не розумію свого мистецтва, і впевнений, що ніколи не зможу застосувати слова «значення» або «сенс» щодо моїх творів», — каже про себе Йоганнес. Серед гостей фестивалю також Аня Ліфтіг, письменниця та перформерка. Одягнена в тому ж вбранні, що й Марина Абрамович, Аня сиділа навпроти неї цілий день під час виставки «The Artist is Present» (пер. У присутності художника). Її роботи були представлені в «Tate Modern», «MoMA», Інституті мистецтва перформансу в Сан-Франциско. Про неї писали «The New York Times Magazine», «BOMB», «The Wall Street Journal», «Vogue Italia», «Next Magazine» та ін. «Київ — місто, з якого мої предки емігрували вкінці 1890-х років у Нью-Йорк. Я завжди прагнула відвідати його і виступити із перформансом у місці, яке сповнене пам’яттю поколінь. Мені пощастило володіти документами (усні історії, фотографії, письмові свідчення), які передають деякі спогади моєї родини про життя в місті в 19 столітті. Я сподіваюся використати ці документи як керівництво та компас для мого тривалого живого перформансу», — анонсує Аня.   Також учасниками фестивалю стануть: Сандра Станіоніте (Литва), Марція Беатріс Гранеро (Бразилія), Рауль Родрігес (Венесуела), Зиґмунд Скард (Норвегія), Аня Ліфтіг (США), Тереза Сікорова (Чехія), Іштван Ковач (Угорщина), Леді Габі (Німеччина), Куба Фальковський (Польща), Лариса Бауге (Нідерланди), Юні Іларі Тапіо (Фінляндія), Ліор Каріель (Ізраїль), Авігейл Арнгейм (Ізраїль), Крістіан Бужольд (Канада), Наташа Воляковскі (Аргентина), Мануель Лопес (Іспанія), Дерін Генджер (Туреччина), ВІА «Красний Борщевик» (Білорусь).   Із сучасними тенденціями познайомлять митці та арт-групи з України: Ольга Склярська, Ярина Шумська, Наталія Лісова, Тетяна Корнєєва, Флора Боровик, перформанс група Zabih, ZA/танцювальна група буто.   Куратор

ФОРМА ОБРАТНОЙ СВЯЗИ
Проверочный код *
Восстановить пароль
Для восстановления пароля введите адрес электронной почты, указанный Вами при регистрации. Вам будет отправлено письмо с дальнейшими рекомендациями.
Если у Вас возникли вопросы, свяжитесь с нами по телефону: 044-331-51-21
Авторизация
Регистрация
* Обязательно для регистрации на ресурсе
** Обязательно для выставления лотов
Пароль должен иметь длину не менее шести знаков; содержать комбинацию как минимум из трех указанных ниже знаков: прописные буквы, строчные буквы, цифры, знаки препинания; не должен содержать имени пользователя или экранного имени.
Проверочный код
правила ресурса *
условия аукциона **